"Коли людина йде шляхом ненависті, вона ніколи не знає, де зупинитися. Помста не приносить миру, Лінкольне, тільки біль."-Отець Джеймс

Мафія 3 — це гра, яку я спочатку навіть не збирався запускати. Мені говорили, що вона гірша за попередні
частини, що це вже не "та сама Мафія". Але, чесно, вона мене приємно здивувала!

Сюжет і атмосфера
Історія розгортається у 1968 році в Нью-Бордо (аналог Нового Орлеану). Ти граєш за Лінкольна Клея — ветерана війни у В’єтнамі, який повертається додому, мріючи почати нове життя, але все йде шкереберть. Його прийомну сім’ю знищують люди італійської мафії, і Лінкольн вирішує помститися, створивши власну кримінальну імперію.

Головна фішка сюжету — це його подача. Розповідь іде через спогади та інтерв’ю: отець Джеймс (священик) і донован (колишній агент ЦРУ) коментують події, розповідаючи про минуле Лінкольна. Це додає історії глибини й відчуття реальності.

Персонажі чудово прописані. Лінкольн — харизматичний, холодний і водночас чуттєвий герой. Його мотиви зрозумілі, і ти переживаєш за нього на кожному кроці. Отець Джеймс теж гідний окремої уваги: його цитати запам’ятовуються. Як він казав: "Ми часто боремося з демонами в інших, не помічаючи тих, що живуть у нас самих."

Місто: Нью-Бордо
Нью-Бордо — це окремий персонаж гри. Розробники передали атмосферу кінця 60-х просто ідеально. болотисті райони, багаті особняки, бідні квартали, клуби з живою музикою, бензоколонки на узбіччі доріг. Гуляючи містом, реально відчуваєш дух часу.

Окрема магія — це саундтрек. У грі звучать хіти тієї епохи: Джиммі Гендрікс, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival. Під ці пісні навіть звичайна поїздка містом стає насолодою.

Але є і недолік. Попри те, що місто виглядає живим, воно трохи порожнє. Мало будівель, куди можна зайти, і поза основними завданнями зайнятися особливо нічим.

Геймплей
Початок гри чудовий. Ти захоплюєш території, роздаєш їх своїм союзникам (Кассандрі, Віто і Берку), будуєш імперію. Але через кілька годин починаєш помічати, що завдання повторюються. Формула "знищ склади — убий боса" спочатку цікава, але швидко набридає.

Втім, бойова система і стелс хороші. Лінкольн легко справляється з ворогами: крутити їм шиї або розстрілювати з дробовика — це круто.

Доповнення
DLC для Мафії 3 додають нові історії та трохи різноманіття:

Faster, Baby! Додає круті гонки й змови в невеличкому містечку. Це найдинамічніше з усіх доповнень.
Sign of the Times Пропонує похмурий сюжет про культ, який займається ритуальними вбивствами. Атмосфера ідеальна, а розслідування нагадують L.A. Noire.
Stones Unturned Розповідає більше про Донована. Це майже екшн-фільм, із вибухами та стріляниною.
Кожне доповнення додає свої унікальні механіки й трохи розкриває персонажів.

Плюси гри:
Сюжет і персонажі. Лінкольн і його історія про помсту справді вражають.
Місто. Нью-Бордо — це шедевр атмосферності, який хочеться досліджувати.
Музика. Саундтрек створює відчуття, що ти в 60-х.
Стиль подачі. Документальні вставки — це щось нове і свіже. Керування:Воно тут доволі аркадне, але відчувається тяжість автомобіля і приємно кататись.
Мінуси гри:
Повторювані місії. Деякі завдання здаються шаблонними.
Порожнє місто. Красиве, але не таке функціональне, як хотілося б.
Оптимізація. Гра має деякі технічні проблеми, особливо на ПК.

"Бог може дати другий шанс, але чи готовий ти дати його самому собі?"

"Коли людина йде шляхом ненависті, вона ніколи не знає, де зупинитися. Помста не приносить миру, Лінкольне, тільки біль."-Отець Джеймс Мафія 3 — це гра, яку я спочатку навіть не збирався запускати. Мені говорили, що вона гірша за попередні частини, що це вже не "та сама Мафія". Але, чесно, вона мене приємно здивувала! Сюжет і атмосфера Історія розгортається у 1968 році в Нью-Бордо (аналог Нового Орлеану). Ти граєш за Лінкольна Клея — ветерана війни у В’єтнамі, який повертається додому, мріючи почати нове життя, але все йде шкереберть. Його прийомну сім’ю знищують люди італійської мафії, і Лінкольн вирішує помститися, створивши власну кримінальну імперію. Головна фішка сюжету — це його подача. Розповідь іде через спогади та інтерв’ю: отець Джеймс (священик) і донован (колишній агент ЦРУ) коментують події, розповідаючи про минуле Лінкольна. Це додає історії глибини й відчуття реальності. Персонажі чудово прописані. Лінкольн — харизматичний, холодний і водночас чуттєвий герой. Його мотиви зрозумілі, і ти переживаєш за нього на кожному кроці. Отець Джеймс теж гідний окремої уваги: його цитати запам’ятовуються. Як він казав: "Ми часто боремося з демонами в інших, не помічаючи тих, що живуть у нас самих." Місто: Нью-Бордо Нью-Бордо — це окремий персонаж гри. Розробники передали атмосферу кінця 60-х просто ідеально. болотисті райони, багаті особняки, бідні квартали, клуби з живою музикою, бензоколонки на узбіччі доріг. Гуляючи містом, реально відчуваєш дух часу. Окрема магія — це саундтрек. У грі звучать хіти тієї епохи: Джиммі Гендрікс, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival. Під ці пісні навіть звичайна поїздка містом стає насолодою. Але є і недолік. Попри те, що місто виглядає живим, воно трохи порожнє. Мало будівель, куди можна зайти, і поза основними завданнями зайнятися особливо нічим. Геймплей Початок гри чудовий. Ти захоплюєш території, роздаєш їх своїм союзникам (Кассандрі, Віто і Берку), будуєш імперію. Але через кілька годин починаєш помічати, що завдання повторюються. Формула "знищ склади — убий боса" спочатку цікава, але швидко набридає. Втім, бойова система і стелс хороші. Лінкольн легко справляється з ворогами: крутити їм шиї або розстрілювати з дробовика — це круто. Доповнення DLC для Мафії 3 додають нові історії та трохи різноманіття: Faster, Baby! Додає круті гонки й змови в невеличкому містечку. Це найдинамічніше з усіх доповнень. Sign of the Times Пропонує похмурий сюжет про культ, який займається ритуальними вбивствами. Атмосфера ідеальна, а розслідування нагадують L.A. Noire. Stones Unturned Розповідає більше про Донована. Це майже екшн-фільм, із вибухами та стріляниною. Кожне доповнення додає свої унікальні механіки й трохи розкриває персонажів. Плюси гри: Сюжет і персонажі. Лінкольн і його історія про помсту справді вражають. Місто. Нью-Бордо — це шедевр атмосферності, який хочеться досліджувати. Музика. Саундтрек створює відчуття, що ти в 60-х. Стиль подачі. Документальні вставки — це щось нове і свіже. Керування:Воно тут доволі аркадне, але відчувається тяжість автомобіля і приємно кататись. Мінуси гри: Повторювані місії. Деякі завдання здаються шаблонними. Порожнє місто. Красиве, але не таке функціональне, як хотілося б. Оптимізація. Гра має деякі технічні проблеми, особливо на ПК. "Бог може дати другий шанс, але чи готовий ти дати його самому собі?"