Life is strange дуже схожа на мою підліткову мрію про США. Саме так я тоді собі все уявляла: осінні пейзажі за вікном, поляна для посиденьок на кампусі, супердружелюбні вчителі, окрема кімнатка в гуртожитку з купою постерів, трошки шкільної драми та саундтреку з гітари. До якогось моменту розробники гри також романтизують все це. Видно, що вони надихались Pacific Northwest - західним регіоном Північної Америки на березі біля Тихого океану. Тут тобі і соснові ліси, і гори, і шум океану. Відчуття свого роду ізоляції від зовнішнього світу, сімейного затишку та спокою.
Поринути в атмосферу дуже допомогла музика, що буквально іноді зачаровувала мене. Гітарні ненав'язливі мотиви так влучно підходять для прогулянок по кампусу та шкільним коридорам.

Що стосується сюжету, то спершу я була дуже здивована рішенню розробників змішати реалізм з фантастикою. Головна героїня Макс може повертатись назад у часі, впливати на події та безпосередньо змінювати їх. Це був надзвичайно цікавий досвід, адже ну ніколи ще в інтерактивному кіно нам не давали можливість відразу відмотати гру назад та змінити її хід (після Detroit: become human це наче пігулочка заспокійливого). Багато рішень супроводжуються метеликом у лівому верхньому кутку з надписом "This action will have consequences", що абсолююютно зриває дах, коли згадуєш ефект метелика.
Проте згодом стане ясно, що суперздібності лише є фоном для справжньої драми, що відбувається у грі. Крок за кроком ми знаходимо нові деталі для нашого майбутнього розслідування, крок за кроком дізнаємось нові секрети жителів Аркадії Бей.

Гра нікуди нас не гонить: сядьте поговоріть з місцевим прибиральником, зробіть колекційне фото білок, або ж просто послухайте філософські роздуми Макс (дівчинка коментуватиме майже кожну взаємодію). Безліч відсилок до поп культури зробить цей процес набагато цікавішим (в одному з епізодів ці підлітки обговорювали забуте заборонене кіно з 60-их, я в шоці з них).

Надзвичайно цікаво і прописані тут герої. Як-от Девід Мадсен - шкільний охоронець з воєнним птср, який намагається по-своєму вберегти близьких йому людей. Або бідолашна Кейт з релігійної сім'ї, яка піддається шкільному булінгу. Затятий гік Воррен, бунтарка Хлоя та безліч інших, на життя яких ви теж можете вплинути.

Life is strange закохує в себе, змушує ностальгувати по тому, що здавалось би, ніколи не мав. А головне, як на мене, то гра вчить нас тому, що деякі речі просто мають статися. Нехай і погані, жахливі навіть. Для нашого character development, для засвоєного уроку та нових можливостей.

Life is strange дуже схожа на мою підліткову мрію про США. Саме так я тоді собі все уявляла: осінні пейзажі за вікном, поляна для посиденьок на кампусі, супердружелюбні вчителі, окрема кімнатка в гуртожитку з купою постерів, трошки шкільної драми та саундтреку з гітари. До якогось моменту розробники гри також романтизують все це. Видно, що вони надихались Pacific Northwest - західним регіоном Північної Америки на березі біля Тихого океану. Тут тобі і соснові ліси, і гори, і шум океану. Відчуття свого роду ізоляції від зовнішнього світу, сімейного затишку та спокою. Поринути в атмосферу дуже допомогла музика, що буквально іноді зачаровувала мене. Гітарні ненав'язливі мотиви так влучно підходять для прогулянок по кампусу та шкільним коридорам. Що стосується сюжету, то спершу я була дуже здивована рішенню розробників змішати реалізм з фантастикою. Головна героїня Макс може повертатись назад у часі, впливати на події та безпосередньо [i] змінювати [/i] їх. Це був надзвичайно цікавий досвід, адже ну ніколи ще в інтерактивному кіно нам не давали можливість відразу відмотати гру назад та змінити її хід (після Detroit: become human це наче пігулочка заспокійливого). Багато рішень супроводжуються метеликом у лівому верхньому кутку з надписом "This action will have consequences", що абсолююютно зриває дах, коли згадуєш ефект метелика. Проте згодом стане ясно, що суперздібності лише є фоном для справжньої драми, що відбувається у грі. Крок за кроком ми знаходимо нові деталі для нашого майбутнього розслідування, крок за кроком дізнаємось нові секрети жителів Аркадії Бей. Гра нікуди нас не гонить: сядьте поговоріть з місцевим прибиральником, зробіть колекційне фото білок, або ж просто послухайте філософські роздуми Макс (дівчинка коментуватиме майже кожну взаємодію). Безліч відсилок до поп культури зробить цей процес набагато цікавішим (в одному з епізодів ці підлітки обговорювали забуте заборонене кіно з 60-их, я в шоці з них). Надзвичайно цікаво і прописані тут герої. Як-от Девід Мадсен - шкільний охоронець з воєнним птср, який намагається по-своєму вберегти близьких йому людей. Або бідолашна Кейт з релігійної сім'ї, яка піддається шкільному булінгу. Затятий гік Воррен, бунтарка Хлоя та безліч інших, на життя яких ви теж можете вплинути. Life is strange закохує в себе, змушує ностальгувати по тому, що здавалось би, ніколи не мав. А головне, як на мене, то гра вчить нас тому, що деякі речі просто мають статися. Нехай і погані, жахливі навіть. Для нашого character development, для засвоєного уроку та нових можливостей.