Lord Touch Me tarafından yazılan son incelemeler

Для мене цей м'який перезапуск в серії став тим, що мене вперше дійсно зацікавило. До цього я колись пройшов 5й Резидент і трошки грав в 4й, але вже точно не був фанатом. Resident Evil завжди був трошки трешовою серією, таким собі популярним B-Movie в світі геймінгу.
Ця ж частина мене ще давно заінтригувала: неабиякий ефект заглиблення, крута естетика та атмосфера. Біда в тому, що 4 роки тому у мене здали нерви і я не зміг її пройти, хєх. З виходом же 8ї частини, яка виглядає не гірше цієї, я таки вирішив зібрати волю в кулак та пройти хоча б цю.

Радий повідомити, що мені це вдалось і, в цілому, я отримав неабияке задоволення від проходження. Гра може похвалитись божественним аудіодизайном, що не раз налякає вас простим скрипом підлоги. На перший погляд незграбна бойова система вже точно дає себе відчути ніким в самому серці хоррор-пекла. Згодом до неї звикаєш і вона навіть починає подобатись (можливо я нарешті відкрив в собі фетіш мазохізму).
Можна відмітити, що ігролад дуже складно впіймати на самоповторах. Окремі елементи на кшталт незнищенних ворогів-переслідувачів з'являються нечасто, якраз стільки щоб не набриднути. Битви з босами круті, сюжет затягує доволі непогано і матиме для вас декілька сюрпризів так точно.

Дійсно, гарна гра стає ще краще разом з двома DLC. З тих що наявні в магазині, реально заслуговують на увагу лише два: Not a Hero (яке, до речі, цілком безкоштовне) та End of Zoe. Всі інші трошки розширюють та доповнюють всесвіт, але не більше того. До того ж ще й діляться по якості від "поганенько" до "непогано".
Два вищеперелічених DLC, тим не менш, хоча й доволі короткі, але є прямим продовженням історії (таким собі епілогом в двох актах) та пропонують 2 нових екшн-орієнтованих підходи до ігроладу оригінальної гри. Вони є дуже смачною вишенькою на цьому торті та закінчують історію гри з фанфарами.

Коротше кажучи, я фанат того, яким чином розробники переосмислили та вдихнули нове життя в застарілу серію B-Movie ігор про зомбі. Дам своїм нервам трошки відпочити та обов'язково перейду до наступної частини.

Здається минуло вже 17 років від того як ця гра побачила світ. На віриться, адже я грав її ще тоді. Можна сказати, пройшло вже пів-життя з моменту першого знайомства з цією грою, хєхє.
Багато чого змінилось за ці 17 років, але не все. В першу чергу, це все ще чудова гра. Я, чесно, ледве можу назвати ще хоча б одну гру з початку 2000х яка б так добре виглядала і гралась вже сьогодні.
Так, зараз це вже не революційний проект яким він був колись. Але бавитись з гравітацією так само весело, кампанія так само захоплює, світ гри так само інтригує як і тоді.
Чи це шедевр? Залежить від перспективи. Для того щоб об'єктивно оцінити гру, що вийшла 17 років тому -- треба поставити себе на місце гравця, що жив 17 років тому. Тим не менш, якщо гра так добре збереглась опісля всіх цих років, можливо це навіть щось інше.
Мені здається, Half-Life 2 -- це золотий стандарт, що став основою ігрової індустрії на десятиліття вперед. І золото не іржавіє.

Неймовірний ремейк гри, яка багато в чому стала революційною свого часу. Пережити історію Доктора Фрімена в такому осучасненому вигляді -- унікальна можливість. Та й якість виконання ремейку насправді вражає: від на диво відполірованої стрільби, до прекрасного оригінального саундтреку. Не пошкодуйте грошей та підтримайте команду, що вклала більше 7 років в цей проєкт.

Ну що ж, після 63 годин гри я все ще не дійшов епілогу, є купа незакінчених квестів, але я переміг найскладнішого боса, відкрив більшість апгрейдів і планую на цьому не зупинятись. Це, певно, буде мій перший Rogue-like в якому я відкрию все.

Чисто технічно, ця гра - Rogue-lite, оскільки між спробами дійти кінця є можливість купувати перманентні покращення для вашого персонажа. Тому для новачків в жанрі це - ідеальна перша спроба. Смерть тут це не більше ніж тимчасова перешкода, але кожного разу вас буде відкидати на початок. Пробийтесь через всі кола грецького пекла, здолайте його охоронця і... зробіть все наново.

В цій грі є все для того щоб втримати вас на довго: харизматичні персонажі, прекрасний стиль та музика, відполірований до блиску геймплей та величезне різноманіття засобів проходження. Є, навіть, цілісний та послідовний сюжет, що в цьому жанрі вперше виконано на такому рівні та з такою увагою до деталей.
Так, є і невеликі мінуси, а саме обмежене різноманіття ворогів. Але це з лишком компенсується вищезгаданими перевагами.

Особисто для мене Аїд є Грою 2020го року. Не дивлячись на всю фантасмогорію 2020го, він подарував нам велику кількість гарних ігор: DOOM Eternal, Ori and the Will of the Wisps, Final Fantasy VII Remake, The Last of Us 2, Ghost of Thushima. Мені сподобались вони всі і остання довгий час була моїм фаворитом.
Але Supergiant змогли. Браво.

Єдиний мінус цієї гри - відсутність сіквела.

17 годин чистого драйву. Певно один з найкращих шутерів від першого обличчя за всі часи.
В порівнянні з грою 2016 року, Doom Eternal став більше, швидше, скаженіше і, одночасно, значно більш комлексним з багатьма змінами до формули оригінальної гри. Дехто може сказати "не пхайте цей ваш паркур та деші в мій олд-скул шутер" і можливо буде правий, бо кожному своє. Але на мою думку, майже всі зміни пішли грі тільки на користь.
Одразу скажу що проходив я гру на ультра-насильстві і на мою думку це оптимальний рівень складності для гравців з гарною реакцією, хто дійсно впевнений в своїх силах.
А тепер давайте поговоримо детальніше про зміни та почнемо зі спірних рішень.

Економіка боєприпасів. Тепер навіть з повністю прокачаним боєкомплектом патронів у гравця значно менше. Самі розробники це пояснили тим, що хочуть заохотити використання всього арсеналу зброї, а не тільки супер-дробовика як робили багато гравців в ДУМ 2016. Гра розкривається тільки коли гравець використовує максимум наявних інструментів, тому в цілому рішення адекватне. Для того щоб допомогти гравцям з патронами, бензопила тепер автоматично накопичує один заряд і тому ви десь раз на пів хвилини можете нарізати малого демона собі на патрони. Але одночасно максимальну кількість зарядів зменшили до 3х, каністри з пальним тепер дають лише один заряд і більшість демонів все ще потребує 3 заряди. Це призводить до ситуацій коли у вас закінчуються патрони і доводиться бігати по арені в пошуках малого демона. Коли у вас з'явиться звичка періодично вбивати малого демона бензопилою ця проблема майже щезне, але тим не менш я вважаю що можна внести деякі зміни. Каністри мають заряджати бензопилу на максимум (навіть якщо їх буде менше на карті), бо за всю гру я лише разів 5 нарізав великого демона бензопилою. Виникає дуже мало ситуацій коли у вас накопичується 3 зяряди для цього. Також можна дозволити використовувати бензопилу з 1м зарядом на великих демонах якщо вони вже застанені. Навіть обидва ці рішення разом навряд чи зламають гру, але зроблять геймплей більш плавним. Їх також можна ввести у вигляді перків чи апгрейдів.

Повноцінні катсцени. Тепер в грі є повноцінні катсцени, які, одразу скажу, можна пропустити. Більше сюжету для мене проблемою не стало, оскільки локації та події дійсно епічні. Спірним є рішення переходити місцями на кінематографічні ракурси та показувати чи то гравця, чи то події від 3го обличчя. Так, бачити Слеєра з перспективи буває цікаво, але на мою думку гра більше втратила ніж отримала. Слід було залишити виключно камеру від першого обличчя для всіх катсцен, це більш іммерсивно та цікаво.
Ще доволі спірним є рішення показувати як вбивати всіх ворогів як тільки ти їх зустрічаєш, включаючи боссів. Але його можна пояснити іншими, на мою думку, позитивними змінами про які буде далі.

Тож, для більшості зброї було перероблено модулі, перероблено перки та прокачку, додано цілу купу нових здібностей та механік. Непопулярні модулі у зброї переробили: приціл для автомату тепер миттєво заряджає потужний постріл що прошиває ворогів наскрізь і видає смачні хедшоти по треш мобам. Роторний кулемет тепер розкручується значно швидше і, відповідно, модуля для розкрутки йому не потрібно. На його місці дійсно корисний енергетичний щит, що з'їдає значну частину шкоди і дозволяє сіяти праведний свинцевий гнів без відволікань. Тепер у Плазмової гвинтівки немає стан бомби, цю функцію віддали в наплічну пускову установку, що може кидати звичайні гранати, морозні гранати (ті ж стан бомби, але краще) та палити демонів вогнеметом, поки ваші руки вільні знищувати демонічну погань іншими методами.

Про вогнемет слід поговорити окремо. Розробники подивились на механіку броні і вирішили зробити її чимось більшим ніж здоров'я, але зелене. Тепер вбиваючи палаючих ворогів з них сиплеться броня. Тож якщо потрібне здоров'я - робите добивання, якщо патрони - ріжете бензопилою, якщо броня - підпалюєте та вбиваєте будь-яким способом на ваш вибір. Механіка доволі проста, але вона робить броню іноді навіть більш корисною за здоров'я, оскільки підпалити декілька демонів та рознести їх всіх разом задля купи броні іноді більш ефективно ніж добивати одного ворога задля здоров'я.

Додали посилену атаку ближнього бою (Blood Punch) . Думаю що це розробникам спало на думку коли вони дивились як гравці дуже часто намагаються добити демона атакою зблизька і це руйнує темп та швидкість бою. Тепер же, зарядивши потужну атаку двома добиваннями, ви можете не тільки смачно врізати великому демону, а й моментально знести всіх малих в невеликому радіусу.

Також гравець тепер має можливість робити два ривки (dash) в будь-якому напрямку, швидко скорочуючи чи збільшуючи відстань між ним та ворогом, вклонятись від атак та стрибати по секціям з платформінгом яких тепер стало більше.
Сама ця здібність та всі інші зміни разом із нею значно пришвидшують геймплей та роблять гравця просто скаженою машиною для винищення демонів.
Звичайно, треба деякий час для того щоб звикнути до купи різних механік, що вам видає на руки гра. Але коли ви призвичаєтесь і все стане на свої місця у вашій голові, DOOM Eternal подарує вам неймовірні враження. Ти приймаєш десятки рішень зі лічені секунди і темп того, що відбувається на екрані просто скажений. Це унікальний досвід від гри, всі елементи на своєму місці, кожна зброя та здібність, і використовуючи їх на максимум переходиш в стан бойового екстазу, чи то ейфорії. Я б міг описувати це детальніше, але це краще відчути самому. Або подивитись як грають спідраннери, що використовують всі механіки на максимум. Я рекомендую ByteMe, бог FPS та просто гарна людина.

В цілому, DOOM Eternal це квінтесенція всього того, що може запропонувати саме чистий жанр FPS сьогодні.
Ця гра не робить серйозного обличчя і не робить вигляд що ви тут заради цього. Вам видають інструменти та зброю, показують як їх використовувати (а саме як вбити кожного ворога в грі) і випускають на рівень з купою демонів. Зброя літає в повітрі як в старі часи, на рівні розкиданні додаткові життя, еффект заглиблення (immersion) був безжально зарізаний ID Software на вівтарі геймплею. Але коли це так весело грається, на ті деталі хочеться чхати. Так, DOOM 2016 був серйознішим. Там був краще еффект поглиблення. Але DOOM Eternal - це не серйозна гра сучасності. Це просто гра , що ставить на меті дати вам найкращий досвід в жанрі FPS і, на мою думку, їй це вдається з шаленим успіхом.

Також сюди можна додати неймовірно круті та красиві локації (включаючи вашу власну космічну фортецю), різноматний дизайн рівнів та (хтось сумнівався?) бомбезний металевий саундтрек від Міка Гордона. Це, здається, все.
9/10, вже з нетерпінням чекаю що ID Software зварять на своїй кухні для наступної гри.

P.S. Мародер - крутий ворог. Git gud.

♥♥♥♥♥♥♥♥♥ this game. 60+ hours for one playthrough. Well, it's really good.
I wish quest and puzzles were a little bit less obscure sometimes, cause I had to use google a couple of times, but overall it's an amazing turn-based RPG. Totally recommend.

Як нова людина в серії Якузи я був здивований. Ця гра більше і краще ніж можна собі уявити. Коли ти купляєш за 80 гривень пріквел до доволі нішової серії ігор, ти аж ніяк не очікуєш отримати:

1. Одну з найкращих гангстерських історій в принципі, не те що навіть серед відеоігор. Якість та розмір вражають (основний сюжет займе 30-40 годин вашого часу)
   
2. Дуже крутий та веселий beat'em'up з величезною варіативністю та видовишністю. 2 персонажі, 6 різних стилей + 2 секретних для кожного з них, широка прокачка вмінь та круті босс батли.
   
3. Абсолютно нереальну кількість додаткового контенту: купа побічних квестів з цікавими історіями, купу міні-ігор накшталт більярду, дартсу, караоке, диско, азартних ігор і т.д. Також сюди ж входять менеджмент нерухомості та кабаре клубу (з неймовірною як для додаткової активності глубиною та розгалуженістю).

Одне проходження зайняло у мене 80 годин, сюди входить десь половина сайд-квестів, включаючи повністю розвинуті нерухомість та кабаре. За цей час я сміявсь, переживав та був повністю занурений у світ гламурної Японії 80х років.
Кумедні моменти, трагічні моменти, напружені та епічні моменти - в цій грі було все.
Пішов купляти Yakuza Kiwami.

P.S. Я якось забув згадати саундтрек. А він тут ДУЖЕ крутий.

Якщо хочете чогось накшталт Dark Souls, але з більш традиційною подачою сюжету та меншою складністю - вам сюди.
Гра дуже добре сбалансована, присутній наворочений редактор персонажів, прокачка цікава та гнучка, є багато ефектних здібностей, саундтрек традиційно дуже сильний, круті босси та лут.
NPC напарник розбавляє сумну атмосферу постапокаліпсису та суттєво допомагає в битвах, але якщо хочете більше хардкору, то можете бігати в соло.
З мінусів хіба що відсутність великих секретів як-то опціональні рівні зі своїми боссами. В грі є додаткові локації у формі Глубин, але для сіквелу я б їх імплементував безпосередньо в гру як заховані рівні.
В цілому Code Vein це дуже солідна гра. Я її пройшов із задоволенням і певно колись пройду ще, можливо після релізу всіх аддонів.

Настав час відредагувати мою рецензію і, так, тепер вона позитивна (хоча й з обмовками).

Якщо коротко, то ця гра має унікальний та, скажу відверто, божественний візуальний стиль. Жодна гра на ринку не дає те унікальне поєднання магії та sci-fi, що є в Destiny. Розробники схопили блискавку в пляшку, коли створили цей світ з його космічними лицарями, що дезинтегрують монстрів та інших ворогів людства вогнем, мечем та кулеметом. Також в наявності прекрасний саундтрек та один з найкращих шутерних ігроладів взагалі. Лутерний аспект теж не підводить і гра буде пропонувати широке коло крутих штук з яких хочеться постріляти, які хочеться на себе вдягнути чи на яких хочеться поїздити.

Нажаль, гра не є дуже привітною для новачків і я наполегливо рекомендую одразу відшукати клан в якому вам би допомогли ознайомитись з грою та її системами. Тим паче, що це в першу чергу кооперативний шутер і найвеселіше його грати саме в компанії. Можете написати безпосередньо мені і я дам вам посилання нашого клану, якщо є така потреба.

Є й інші нюанси. Destiny це найкращий PvE шутер на ринку з моделлю Live-service. Можна навіть сказати, що це єдина гра якій після років проблем та пертурбацій вдалося знайти спосіб безперестанно додавати новий контент в гру, включно з постійно прогресуючим сюжетом. Вдалося настільки, що іноді навіть здається що справ які можна робити аж забагато. В цьому ж певно і є одна з найбільших проблем цієї гри.
Якщо ви втягуєтесь в неї, то постійні апдейти та невичерпний перелік штук які хочеться зробити й отримати може залишити дуже мало вільного часу для того, щоб витрачати той час на щось інше.

Є й інші проблеми, але я не буду розтікатися думкою по екрану. Одним з секретів успішності цього live-service є саме гнучкий підхід Bungie у їх вирішенні. Гра постійно змінюється і розробники докладають зусиль для того щоб гравці були задоволені, а ті проблеми вирішувались. Можливо не одразу, але поступово необхідні зміни додаються.

Як мінімум, Destiny можна спробувати. Цінник на нові доповнення та сезонні перепустки є доволі кусючим, але на мою думку це компенсується можливістю грати цю гру буквально весь рік та постійно отримувати новий контент.