Історія взаємин з цією грою починається, коли я був дуже малим. Мені 8 років, тоді я багато часу проводив у своєї бабусі. З нею проживав мій дядько. Він мав ПК і одного разу приніс диск з Готикою. Почались мої перші безсонні ночі в житті, оскільки бабуся тоді була відсутня вдома, я сидів поруч і поглинав настільки живий і цікавий світ, доки дядько грав. Переді мною стояла лише одна умова: "тільки не розповідай бабусі". Інколи й мені вдавалось пограти, але моя гра зводилась до простого. Я шукав ворога, який виглядав для мене сильним. Це міг бути орк, чи NPC з гарною лискучою зброєю, котрою я бажав заволодіти. Через те, що у мене був не прокачаний персонаж, шукав шляхи до здолання через хитрощі: бий та біжи, зведи двох ворогів між собою, заведи в кут звідки він не зможе вибратись і стріляй з лука, займи недосяжне місце тощо. Як ви можете зрозуміти, сюжет, в той час, був не про мене.
Друге побачення, з цим шедевром ігрової промисловості, відбулось у студентські часи, коли проживав у гуртожитку. На дворі 2013 рік. І лише тоді я зрозумів, що мене так захоплювало під час перегляду ігрової сесії мого дядька. Ти віриш у цей захопливий і ворожий до тебе світ. У кожного NPC є власний розклад дня та справи, якими він займається. Кожен має свій характер та мотивацію. Якщо казати про головного героя, тобі досить легко ототожнювати себе з ним та обирати власний шлях, бо всім все одно, як тебе звати. Ти просто черговий в'язень і байдуже з якої причини ти тут опинився. Кожен табір має свій шлях і дуже відрізняється ідеологічно, дійсно віриться, що і в реальному житті, якщо створити схожі умови, то з'являться такого ж роду угрупування.
Третє побачення провели вже у 2023 році. Грав вже з деякими модами, на поліпшення графіки,  інвентарю, виправлення помилок тощо. І я лише підтвердив свої попередні відчуття і трохи наповнився новими. Ця історія має 6 розділів, якщо казати про наповненість, то перший розділ найоб'ємніший через те, що необхідно познайомитись зі всім світом та обрати свій шлях. Далі динамічне просування по сюжету. Сама історія наповнена різноманітними паралельними подіями та неочікуваними поворотами. Керування, хм, багато хто скаже, що воно застаріле і заплутане, але якщо враховувати пропрацьовану бойову систему, яка прогресує від рівня володіння навичкою, то це скоріш незвична механіка, ніж застаріле керування. Я навіть замислився, як реалізувати щось подібне на новий лад, але прийшов до того, що це буде ускладнено і потребуватиме більше дій. Навіть цікаво, як вийдуть з цієї ситуації у переробленому виданні, хоча скоріше за все просто застосують, якийсь "новомодний" підхід, як це було в демо. Чи є в цій грі помилки, які ламають гру? Звісно. Але оскільки ця гра вчить постійно зберігатись, то не є проблемою, а лише викликає посмішку, адже я взагалі вдячний, що на новому залізі ця гра працює в цілому коректно. 
Підсумовуючи, Готика - це гра яка закохує в себе і після всього трьох побачень, ти готовий на ній одружитись і планувати дітей. А якщо серйозно, то всім шанувальникам RPG раджу до ознайомлення, для того, щоб зрозуміти, що саме ми втратили в іграх цього жанру з роками.

[h1]Перше побачення[/h1] Історія взаємин з цією грою починається, коли я був дуже малим. Мені 8 років, тоді я багато часу проводив у своєї бабусі. З нею проживав мій дядько. Він мав ПК і одного разу приніс диск з Готикою. Почались мої перші безсонні ночі в житті, оскільки бабуся тоді була відсутня вдома, я сидів поруч і поглинав настільки живий і цікавий світ, доки дядько грав. Переді мною стояла лише одна умова: "тільки не розповідай бабусі". Інколи й мені вдавалось пограти, але моя гра зводилась до простого. Я шукав ворога, який виглядав для мене сильним. Це міг бути орк, чи NPC з гарною лискучою зброєю, котрою я бажав заволодіти. Через те, що у мене був не прокачаний персонаж, шукав шляхи до здолання через хитрощі: бий та біжи, зведи двох ворогів між собою, заведи в кут звідки він не зможе вибратись і стріляй з лука, займи недосяжне місце тощо. Як ви можете зрозуміти, сюжет, в той час, був не про мене. [h1]Друге побачення[/h1] Друге побачення, з цим шедевром ігрової промисловості, відбулось у студентські часи, коли проживав у гуртожитку. На дворі 2013 рік. І лише тоді я зрозумів, що мене так захоплювало під час перегляду ігрової сесії мого дядька. Ти віриш у цей захопливий і ворожий до тебе світ. У кожного NPC є власний розклад дня та справи, якими він займається. Кожен має свій характер та мотивацію. Якщо казати про головного героя, тобі досить легко ототожнювати себе з ним та обирати власний шлях, бо всім все одно, як тебе звати. Ти просто черговий в'язень і байдуже з якої причини ти тут опинився. Кожен табір має свій шлях і дуже відрізняється ідеологічно, дійсно віриться, що і в реальному житті, якщо створити схожі умови, то з'являться такого ж роду угрупування. [h1]Третє побачення[/h1] Третє побачення провели вже у 2023 році. Грав вже з деякими модами, на поліпшення графіки,  інвентарю, виправлення помилок тощо. І я лише підтвердив свої попередні відчуття і трохи наповнився новими. Ця історія має 6 розділів, якщо казати про наповненість, то перший розділ найоб'ємніший через те, що необхідно познайомитись зі всім світом та обрати свій шлях. Далі динамічне просування по сюжету. Сама історія наповнена різноманітними паралельними подіями та неочікуваними поворотами. Керування, хм, багато хто скаже, що воно застаріле і заплутане, але якщо враховувати пропрацьовану бойову систему, яка прогресує від рівня володіння навичкою, то це скоріш незвична механіка, ніж застаріле керування. Я навіть замислився, як реалізувати щось подібне на новий лад, але прийшов до того, що це буде ускладнено і потребуватиме більше дій. Навіть цікаво, як вийдуть з цієї ситуації у переробленому виданні, хоча скоріше за все просто застосують, якийсь "новомодний" підхід, як це було в демо. Чи є в цій грі помилки, які ламають гру? Звісно. Але оскільки ця гра вчить постійно зберігатись, то не є проблемою, а лише викликає посмішку, адже я взагалі вдячний, що на новому залізі ця гра працює в цілому коректно.  [h1]Висновок[/h1] Підсумовуючи, Готика - це гра яка закохує в себе і після всього трьох побачень, ти готовий на ній одружитись і планувати дітей. А якщо серйозно, то всім шанувальникам RPG раджу до ознайомлення, для того, щоб зрозуміти, що саме ми втратили в іграх цього жанру з роками.