Коли бачиш бренд “Марвел” в назві грі і купу улюблених персонажів на постерах, яких полюбив ще в дитинстві, то очікуєш від неї крутого екшену і енергійних боїв. Однак, не в цьому випадку. Розробники могли створити звичайну гру по типу Спайдермена і підняти купу кешу на фанатах, але вирішили йти зовсім іншим шляхом. А чи вдалося їм виправдати очікування?

Якщо відкинути момент з супергероями, то найперше і найбільше, чим мене заінтригувала гра - симбіоз покрокової тактики і карткової системи. Таке собі дитя від шлюбу Persona та Hearthstone.

Глобально геймплей можна розділити на дві частини: покрокові бої на невеличкій арені і дослідження хабу. Бої, на диво для мене, виявилися досить захоплюючими і за 40+ годин зовсім не набридли. Це пов’язано з тим, що в грі великий вибір ігрових персонажів (разом з DLC), які можна кожен раз по-різному поєднувати між собою. Персонажі усі різні із своїми сильними і слабкими сторонами, якісь краще підходять під конкретний тип місій, а якісь гірше. Хтось може видавати багато шкоди по одній цілі, хтось краще заточений під АОЕ, хтось може танкувати, а хтось лікувати і давати бафи. Неграбельних персонажі, на мою думку, в грі немає, кожен може виконувати свою функцію на відмінно. Група складається з трьох персонажів кожен з яких може взяти з собою по 8 карт, вони тасуються в одну колоду і будуть рандомно видаватися на початку ходу. Крім карт на арені доступні різні допоміжні елементи по типу ящиків та вибуховий бочок, які можуть допомогти під час бою. Усі активності супроводжуються красивими кат-сценами. Короче кажучи, бойова частина гри мене дуже захоплює, хоч вона і досить гріндова. Це щось з розряду: “Ну все, останній бій і спати”, а потім бац, наступив ранок, а я ще спати не лягав.

А ось з дослідженням хабу не все так добре. Увесь вільний час, крім боїв на аренах, гравець буде проводити в абатстві, де зосереджена головна база супергероїв. Тут всі живуть під одним дахом, спілкуються, розробляють плани, досліджують велику територію, яка має свої таємниці, але це все цікаво перші годин 10. Так, багато діалогів мають відсилки на оригінальні комікси і фільми всесвіту. Так, розробникам вдалося відтворити характери, які притаманні своїм праобразам з кіновсесвіту: тут вам і Пітер Паркер, який завжди панікує; Блейд, який завжди спокійний і врівноважений; Дедпул, який завжди жартує з камерою; ну і Доктор Стредж, який завжди душніла. Але проблема в тому, що більшість цікавих діалогів і сцен відносяться до головної сюжетної лінії, а весь інший час розмови зводяться до якихось побутових проблем і конфліктів, які швидко починають набридати. Єдиною мотивацією їх слухати є те, що за прокачку стосунків дають додаткові пасивні навички, які стануть у нагоді в боях. Також, за нагороду в безкінечній кількості додаткових активностей, будуть давати нові картки чи покращення для старих, модифікація бази або власної кімнати, купу різної косметики для персонажів.

DLC - мастхев, якщо подобається основна гра. Сюди входить як додаткова сюжетна арка так і додаткові супергерої, яких можна використовувати і в основному сюжеті. Це не pay2win персонажі, але вони можуть достатньо урізноманітнити геймплейну частину. Та тут лише заради реплік Дедпула варто купити видання, бо він вийшов саме таким, яким ми звикли його бачити в кіно.

В плані сюжету розробники не стали довго церемонитися з гравцем. Один вступний бій, щоб навчити основних механік і одразу кидають у всю гущу подій, де є глобальна небезпека, чисте зло, гідра і оце все. Сюжет не можу назвати чимось шедевральним, але це точно краще за те, що Марвел випускають останні роки. Кат-сцени зрежисовано прекрасно, дивишся як кіно, все по класиці і канону. Єдине, що грати ми будемо за зовсім нового персонажа, якого не було у всесвіті і це, на мою думку, плюс, оскільки ми його створюємо з нуля і відсутня прив’язка до оригінального лору. Також, відмічу те, що хоч в грі і велика кількість персонажів, але немає жодного такого, який тут лише для галочки, оскільки кожного з них ми вже добре знаємо і кожен буде відігравати свою важливу роль. Якби мені дали в дитинстві таку гру з такою кількістю супергероїв, то я б кипятком пісявся.

А от те, що не можна завести роман з кимось - дізлайк і догана з занесенням в особову справу! Як відпочивати біля басейну в бікіні і оголеними чоловічими торсами, то це да, це можна, а як завести міцні, традиційні (чи не дуже) стосунки, то ні? Немає справедливості ні в цьому світі, ні в видуманому, ні в Марвел.

В підсумку можу сказати, що гра мені сподобалася хоча і має певні нюанси. Я з дитинства полюбив усіх цих персонажів, коли вперше побачив їх у коміксах. Ну де ще можна побачити як Блейд буде битися пліч-о-пліч з Морбіусом? А коли ще Росомаха зможе помірятися біцухою з Халком? Комусь не подобається момент рандому з тасуванням і підбором карт, але гра дозволяє оптимізувати колоду так, що рандом зовсім не буде впливати на геймплей. Єдиний момент, що в грі, для виконання квесту і економії часу, треба зіграти кожним супергероєм певну кількість боїв і через це не завжди вдавалося досягти синергії між потрібними персонажами. В такі моменти бої виходили трішки душноватими і затягнутими, але в інших випадках - цукерка. Зараз вже часто бувають достатньо великі знижки на ультимативне видання з сюжетним доповненням і якщо купувати, то краще його.

Коли бачиш бренд “Марвел” в назві грі і купу улюблених персонажів на постерах, яких полюбив ще в дитинстві, то очікуєш від неї крутого екшену і енергійних боїв. Однак, не в цьому випадку. Розробники могли створити звичайну гру по типу Спайдермена і підняти купу кешу на фанатах, але вирішили йти зовсім іншим шляхом. А чи вдалося їм виправдати очікування? Якщо відкинути момент з супергероями, то найперше і найбільше, чим мене заінтригувала гра - симбіоз покрокової тактики і карткової системи. Таке собі дитя від шлюбу Persona та Hearthstone. Глобально геймплей можна розділити на дві частини: покрокові бої на невеличкій арені і дослідження хабу. Бої, на диво для мене, виявилися досить захоплюючими і за 40+ годин зовсім не набридли. Це пов’язано з тим, що в грі великий вибір ігрових персонажів (разом з DLC), які можна кожен раз по-різному поєднувати між собою. Персонажі усі різні із своїми сильними і слабкими сторонами, якісь краще підходять під конкретний тип місій, а якісь гірше. Хтось може видавати багато шкоди по одній цілі, хтось краще заточений під АОЕ, хтось може танкувати, а хтось лікувати і давати бафи. Неграбельних персонажі, на мою думку, в грі немає, кожен може виконувати свою функцію на відмінно. Група складається з трьох персонажів кожен з яких може взяти з собою по 8 карт, вони тасуються в одну колоду і будуть рандомно видаватися на початку ходу. Крім карт на арені доступні різні допоміжні елементи по типу ящиків та вибуховий бочок, які можуть допомогти під час бою. Усі активності супроводжуються красивими кат-сценами. Короче кажучи, бойова частина гри мене дуже захоплює, хоч вона і досить гріндова. Це щось з розряду: “Ну все, останній бій і спати”, а потім бац, наступив ранок, а я ще спати не лягав. А ось з дослідженням хабу не все так добре. Увесь вільний час, крім боїв на аренах, гравець буде проводити в абатстві, де зосереджена головна база супергероїв. Тут всі живуть під одним дахом, спілкуються, розробляють плани, досліджують велику територію, яка має свої таємниці, але це все цікаво перші годин 10. Так, багато діалогів мають відсилки на оригінальні комікси і фільми всесвіту. Так, розробникам вдалося відтворити характери, які притаманні своїм праобразам з кіновсесвіту: тут вам і Пітер Паркер, який завжди панікує; Блейд, який завжди спокійний і врівноважений; Дедпул, який завжди жартує з камерою; ну і Доктор Стредж, який завжди душніла. Але проблема в тому, що більшість цікавих діалогів і сцен відносяться до головної сюжетної лінії, а весь інший час розмови зводяться до якихось побутових проблем і конфліктів, які швидко починають набридати. Єдиною мотивацією їх слухати є те, що за прокачку стосунків дають додаткові пасивні навички, які стануть у нагоді в боях. Також, за нагороду в безкінечній кількості додаткових активностей, будуть давати нові картки чи покращення для старих, модифікація бази або власної кімнати, купу різної косметики для персонажів. DLC - мастхев, якщо подобається основна гра. Сюди входить як додаткова сюжетна арка так і додаткові супергерої, яких можна використовувати і в основному сюжеті. Це не pay2win персонажі, але вони можуть достатньо урізноманітнити геймплейну частину. Та тут лише заради реплік Дедпула варто купити видання, бо він вийшов саме таким, яким ми звикли його бачити в кіно. В плані сюжету розробники не стали довго церемонитися з гравцем. Один вступний бій, щоб навчити основних механік і одразу кидають у всю гущу подій, де є глобальна небезпека, чисте зло, гідра і оце все. Сюжет не можу назвати чимось шедевральним, але це точно краще за те, що Марвел випускають останні роки. Кат-сцени зрежисовано прекрасно, дивишся як кіно, все по класиці і канону. Єдине, що грати ми будемо за зовсім нового персонажа, якого не було у всесвіті і це, на мою думку, плюс, оскільки ми його створюємо з нуля і відсутня прив’язка до оригінального лору. Також, відмічу те, що хоч в грі і велика кількість персонажів, але немає жодного такого, який тут лише для галочки, оскільки кожного з них ми вже добре знаємо і кожен буде відігравати свою важливу роль. Якби мені дали в дитинстві таку гру з такою кількістю супергероїв, то я б кипятком пісявся. А от те, що не можна завести роман з кимось - дізлайк і догана з занесенням в особову справу! Як відпочивати біля басейну в бікіні і оголеними чоловічими торсами, то це да, це можна, а як завести міцні, традиційні (чи не дуже) стосунки, то ні? Немає справедливості ні в цьому світі, ні в видуманому, ні в Марвел. В підсумку можу сказати, що гра мені сподобалася хоча і має певні нюанси. Я з дитинства полюбив усіх цих персонажів, коли вперше побачив їх у коміксах. Ну де ще можна побачити як Блейд буде битися пліч-о-пліч з Морбіусом? А коли ще Росомаха зможе помірятися біцухою з Халком? Комусь не подобається момент рандому з тасуванням і підбором карт, але гра дозволяє оптимізувати колоду так, що рандом зовсім не буде впливати на геймплей. Єдиний момент, що в грі, для виконання квесту і економії часу, треба зіграти кожним супергероєм певну кількість боїв і через це не завжди вдавалося досягти синергії між потрібними персонажами. В такі моменти бої виходили трішки душноватими і затягнутими, але в інших випадках - цукерка. Зараз вже часто бувають достатньо великі знижки на ультимативне видання з сюжетним доповненням і якщо купувати, то краще його.