ACHTUNG !!!
√√√ Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися. √√√

Nguyên văn bởi Автори Vampyr:

Зазначимо також, що під час створення гри жоден щур не постраждав.

Як відомо, є два типи ігор про вампірів: Vampire: The Masquerade - Bloodlines і все інше. Так, це дурний жарт, але якось так вийшло, що кращої гри про вампірів поки що не виходило. Були або стародавні серії, на кшталт Legacy of Kain, або зовсім вже дно на кшталт Dark (який я колись пройду і тоді...), або щось просто непогане, на кшталт Castlevania: Lords of Shadow, але в суміжному жанрі.

На жаль, Вомпир Vampyr не став винятком. Це хороша гра якщо говорити про сюжет, дизайн і звуковий супровід, але проблема в тому, що тут є ще й геймплей. І він не те, щоб зроблений огидно, але практично кожна механіка так чи інакше не доведена до розуму, або ж і зовсім може бути вирізана без істотних для гри втрат. Я все ще рекомендую гру, оскільки загалом вона непогана і може принести задоволення, але це не заважає мені її критикувати.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте чистити зуби! 👈

Ок, погнали:

• Фізика. Здебільшого вона нормальна, поки ви, наприклад, не затиснете NPC у кутку і він не почне кумедно смикатися. З фізикою супротивників, які помирають, а точніше, з їхньою вагою, теж не все гладко. Утім, найбільше дратує плащ, який так і намагається прилипнути до ваших ніг і обмотати їх, особливо тішить, коли йде драматична сцена і починаються подібні безчинства. Dontnod, ви ж у курсі що Batman Arkham Asylum вийшов у 2009? У вас було 9 років, щоб скопіювати фізику звідти.
  
• Відображення тут працюють за своїми законами. Підходить герой до дзеркала, дивиться в нього, і замість того, щоб побачити своє обличчя, бачить... свою спину. Саме так це працює з вампірами?
  
• Проблеми з перекладом - це окрема глава. Є як дрібні друкарські помилки, так і взагалі дивні рішення (перекласти "shocked" як " фраппований"? У грі все ж таки 20-те століття, а не 18-19). Часом доходить навіть до того, що переклад виявляється прямо протилежним сенсу оригінальної фрази.
  
• Купа дрібних багів, на кшталт зникаючого маркера ОСНОВНОГО завдання, колізій, або ГГ, повторюючого за скриптом одну й ту саму фразу десяток разів.

Nguyên văn bởi Starset / Monster:

You're the pulse in my veins
You're the war that I wage
Can you change me?

Двадцяте століття принесло не тільки нові винаходи та індустріалізацію, а й нові біди, однією з яких стала Перша світова війна. У 1918 році Джонатан Рід (не плутати з Riley Reid), першокласний хірург, повертається з фронту в Лондон, де не був три роки. Одразу ж його візит затьмарюють одразу дві події: епідемія іспанського грипу, що вирує в місті, і напад вампіра, який перетворює протагоніста на собі подібного (хм, Джонатан, Лондон, вампіри, нагадує якийсь референс, але не можу точно сказати який).

Втікши від переслідування мисливців на вампірів і залучившись підтримкою доктора Суонсі, який представляє дружній до вампірів орден, наш герой влаштовується лікарем у Пенбрукскую лікарню, де по ночах лікує пацієнтів і паралельно намагається розібратися з причинами епідемії.

Нехай сюжет і не позбавлений класичних для такого жанру кліше (пошук "творця", знайомство з новим, досі невидимим світом, війна вампірів і мисливців, вампірські клани), але не можна сказати, що він нудний або заїжджений. Вампіри тут не просто тло, а сюжет тісно зав'язаний на цих стародавніх істотах і крові, так само, як і на професійних дослідженнях Ріда, який є, о, іронія, гематологом. Історію й особливості еконів, скал, вулкодів та інших видів вампірів цікаво розкрито, більшість персонажів не такі однозначні, як видаються, і навіть дрібні історії непогано опрацьовані. Моя єдина претензія - занадто зім'ята кінцівка, яка не показує наслідків багатьох рішень.

Nguyên văn bởi ???:

Ви лицар своєї епохи, обраний, щоб відбити нову загрозу.

Варто виокремити три основні елементи: "контроль" районів, РПГ складову і боївку.

Загалом у грі чотири райони, в кожному з яких живуть унікальні персонажі. Необхідно регулярно стежити за їхнім здоров'ям, адже падіння стану району може призвести до сумних наслідків. Для допомоги потрібно давати городянам ліки, які разом із поліпшеннями зброї крафтяться в притулках. Крім того, про кожного персонажа можна дізнатися багато всього цікавого за допомогою РПГ-системи - потрібно це для підвищення "якості крові" персонажа, що дасть вам більше досвіду в разі, якщо захочете його "обійняти". Концепція цікава, але майже марна, тому що досвід і так прекрасно заробляється за квести і битви.

Бойова система спочатку здається складною, але вже до середини сюжету можна перетворити Джонатана на справжню машину для вбивства, навіть не вбиваючи при цьому містян, оскільки певна зброя і навички досить імбові (на кшталт комбінації "оглушлива зброя+укус"), а прокачування і того, і іншого, не складає труднощів. І основні, і додаткові квести вельми прості з геймплейного погляду, але зроблені доволі непогано і повідають багато цікавого про світ гри, а деякі прийняті рішення матимуть реальні наслідки.

Загалом, у геймплеї вистачає недоробок, але якщо не зациклюватися на районах (як це зробив я, витративши зайві 15+ годин, адже швидкого переміщення тут немає), то все доволі стерпно.

Nguyên văn bởi Джонатан:

Прощавай, мій нащадку.

Грав на ультрах і варто сказати, що суто з технічного погляду нічого особливого тут немає, до того ж, усе псують надто блискучі поверхні та місцями вкрай убога міміка облич персонажів під час діалогів. З іншого ж боку, ми маємо чудовий дизайн Лондона початку 20 століття, де один район складно сплутати з іншим. Невеликі площі, тісні вулички, затишні закутки, нетрі в бідних районах, заможні маєтки та магазини Вест енду - все це чудово передає ту атмосферу, яку створює гра, особливо під час сюжету, коли місто, вражене епідемією, поступово змінюється. Безумовно, має деяку схожість із Бладборном, але вона не виходить за рамки простих референсів.


Звуковий супровід до пари дизайну - тут кожен район має свій, відмінний від інших, ембієнт, у деяких районах він навіть не один: від простих, монотонних мелодій у порту до енергійних струнних у заможних районах, які мені водночас нагадали заголовну тему The Wolf Among Us і саундтрек із короткометражки The Maker. Музика вельми приємна і не набридає навіть через кілька десятків годин гри. Озвучка непогана, хоча місцями і скочується в монотонність (але діалогів тут навалом) і наслідує не найкращу міміку.

Vampyr - це:

• Античні близнюки в очікуванні Годо
  
• Лицар-вампір
  
• Класичний вампірський замок (1 шт.)
  
• Модна гемоглобінова дієта
  
• Половина радянського герба
  
• Вампірський кусь
  
• - А тепер рогатий!
  
• Негативне зростання досвіду
  
• Корисні кулінарні поради

Nguyên văn bởi Джонатан:

Уся наша суть - це кров, Елізабет, саме наше існування залежить від неї.

🔷 Непогана, нехай і не шедевральна гра про вампірів, що має не самий налагоджений геймплей, але може порадувати цікавою історією, опрацюванням персонажів, візуалом і саундтреком.🔷


https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися. [/i]√√√ [quote=Автори Vampyr]Зазначимо також, що під час створення гри жоден щур не постраждав.[/quote] Як відомо, є два типи ігор про вампірів: Vampire: The Masquerade - Bloodlines і все інше. Так, це дурний жарт, але якось так вийшло, що кращої гри про вампірів поки що не виходило. Були або стародавні серії, на кшталт Legacy of Kain, або зовсім вже дно на кшталт Dark (який я колись пройду і тоді...), або щось просто непогане, на кшталт Castlevania: Lords of Shadow, але в суміжному жанрі. На жаль, [strike]Вомпир[/strike] Vampyr не став винятком. Це хороша гра якщо говорити про сюжет, дизайн і звуковий супровід, але проблема в тому, що тут є ще й геймплей. І він не те, щоб зроблений огидно, але практично кожна механіка так чи інакше не доведена до розуму, або ж і зовсім може бути вирізана без істотних для гри втрат. Я все ще рекомендую гру, оскільки загалом вона непогана і може принести задоволення, але це не заважає мені її критикувати. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте чистити зуби! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 "Технічна частина"[/h1] Ок, погнали: [list] [*] Фізика. Здебільшого вона нормальна, поки ви, наприклад, не затиснете NPC у кутку і він не почне кумедно смикатися. З фізикою супротивників, які помирають, а точніше, з їхньою вагою, теж не все гладко. Утім, найбільше дратує плащ, який так і намагається прилипнути до ваших ніг і обмотати їх, особливо тішить, коли йде драматична сцена і починаються подібні безчинства. Dontnod, ви ж у курсі що Batman Arkham Asylum вийшов у 2009? У вас було 9 років, щоб скопіювати фізику звідти. [*] Відображення тут працюють за своїми законами. Підходить герой до дзеркала, дивиться в нього, і замість того, щоб побачити своє обличчя, бачить... свою спину. Саме так це працює з вампірами? [*] Проблеми з перекладом - це окрема глава. Є як дрібні друкарські помилки, так і взагалі дивні рішення (перекласти "shocked" як " фраппований"? У грі все ж таки 20-те століття, а не 18-19). Часом доходить навіть до того, що переклад виявляється прямо протилежним сенсу оригінальної фрази. [*] Купа дрібних багів, на кшталт зникаючого маркера ОСНОВНОГО завдання, колізій, або ГГ, повторюючого за скриптом одну й ту саму фразу десяток разів. [/list] [quote=Starset / Monster]You're the pulse in my veins You're the war that I wage Can you change me?[/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Двадцяте століття принесло не тільки нові винаходи та індустріалізацію, а й нові біди, однією з яких стала Перша світова війна. У 1918 році Джонатан Рід (не плутати з Riley Reid), першокласний хірург, повертається з фронту в Лондон, де не був три роки. Одразу ж його візит затьмарюють одразу дві події: епідемія іспанського грипу, що вирує в місті, і напад вампіра, який перетворює протагоніста на собі подібного (хм, Джонатан, Лондон, вампіри, нагадує якийсь референс, але не можу точно сказати який). Втікши від переслідування мисливців на вампірів і залучившись підтримкою доктора Суонсі, який представляє дружній до вампірів орден, наш герой влаштовується лікарем у Пенбрукскую лікарню, де по ночах лікує пацієнтів і паралельно намагається розібратися з причинами епідемії. Нехай сюжет і не позбавлений класичних для такого жанру кліше (пошук "творця", знайомство з новим, досі невидимим світом, війна вампірів і мисливців, вампірські клани), але не можна сказати, що він нудний або заїжджений. Вампіри тут не просто тло, а сюжет тісно зав'язаний на цих стародавніх істотах і крові, так само, як і на професійних дослідженнях Ріда, який є, о, іронія, гематологом. Історію й особливості еконів, скал, вулкодів та інших видів вампірів цікаво розкрито, більшість персонажів не такі однозначні, як видаються, і навіть дрібні історії непогано опрацьовані. Моя єдина претензія - занадто зім'ята кінцівка, яка не показує наслідків багатьох рішень. [quote=???]Ви лицар своєї епохи, обраний, щоб відбити нову загрозу.[/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Варто виокремити три основні елементи: "контроль" районів, РПГ складову і боївку. Загалом у грі чотири райони, в кожному з яких живуть унікальні персонажі. Необхідно регулярно стежити за їхнім здоров'ям, адже падіння стану району може призвести до сумних наслідків. Для допомоги потрібно давати городянам ліки, які разом із поліпшеннями зброї крафтяться в притулках. Крім того, про кожного персонажа можна дізнатися багато всього цікавого за допомогою РПГ-системи - потрібно це для підвищення "якості крові" персонажа, що дасть вам більше досвіду в разі, якщо захочете його "обійняти". Концепція цікава, але майже марна, тому що досвід і так прекрасно заробляється за квести і битви. Бойова система спочатку здається складною, але вже до середини сюжету можна перетворити Джонатана на справжню машину для вбивства, навіть не вбиваючи при цьому містян, оскільки певна зброя і навички досить імбові (на кшталт комбінації "оглушлива зброя+укус"), а прокачування і того, і іншого, не складає труднощів. І основні, і додаткові квести вельми прості з геймплейного погляду, але зроблені доволі непогано і повідають багато цікавого про світ гри, а деякі прийняті рішення матимуть реальні наслідки. Загалом, у геймплеї вистачає недоробок, але якщо не зациклюватися на районах (як це зробив я, витративши зайві 15+ годин, адже швидкого переміщення тут немає), то все доволі стерпно. [quote=Джонатан]Прощавай, мій нащадку.[/quote] [h1]🎬 "Візуал"[/h1] Грав на ультрах і варто сказати, що суто з технічного погляду нічого особливого тут немає, до того ж, усе псують надто блискучі поверхні та місцями вкрай убога міміка облич персонажів під час діалогів. З іншого ж боку, ми маємо чудовий дизайн Лондона початку 20 століття, де один район складно сплутати з іншим. Невеликі площі, тісні вулички, затишні закутки, нетрі в бідних районах, заможні маєтки та магазини Вест енду - все це чудово передає ту атмосферу, яку створює гра, особливо під час сюжету, коли місто, вражене епідемією, поступово змінюється. Безумовно, має деяку схожість із Бладборном, але вона не виходить за рамки простих референсів. [h1]🎧 "Аудіо"[/h1] Звуковий супровід до пари дизайну - тут кожен район має свій, відмінний від інших, ембієнт, у деяких районах він навіть не один: від простих, монотонних мелодій у порту до енергійних струнних у заможних районах, які мені водночас нагадали заголовну тему The Wolf Among Us і саундтрек із короткометражки The Maker. Музика вельми приємна і не набридає навіть через кілька десятків годин гри. Озвучка непогана, хоча місцями і скочується в монотонність (але діалогів тут навалом) і наслідує не найкращу міміку. [b]Vampyr - це: [list] [*] Античні близнюки в очікуванні Годо [*] Лицар-вампір [*] Класичний вампірський замок (1 шт.) [*] Модна гемоглобінова дієта [*] Половина радянського герба [*] Вампірський кусь [*] - А тепер рогатий! [*] Негативне зростання досвіду [*] Корисні кулінарні поради [/list][/b] [quote=Джонатан]Уся наша суть - це кров, Елізабет, саме наше існування залежить від неї.[/quote] [b]🔷 Непогана, нехай і не шедевральна гра про вампірів, що має не самий налагоджений геймплей, але може порадувати цікавою історією, опрацюванням персонажів, візуалом і саундтреком.🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u] Загалом - Вампіри смокчуть. Геймплей місцями теж. Проповідник - заcpанець. [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998