📢 ОБЕРЕЖНО! РОСІЙСЬКА ГРА! 📢

ACHTUNG !!!
√√√ Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. √√√

Originally posted by Една:

Якщо знадобиться допомога - ви крикніть. Як чайка, наприклад. Або як... пелікан. Або бакланом, бакланом крикніть.

Жанр візуальних новел має пристойну кількість гідних представників, але не так багато з них - творіння з країн СНД. У цьому плані я можу згадати тільки "Нескінченне літо" (його взагалі складно не згадати) і дрібні проєкти завдовжки в годину-дві, а тому був здивований, дізнавшись, що ця гра - одне з таких творінь. Все ж куди простіше було б робити звичний симулятор побачень або типовий детектив, ніж вигадувати свій всесвіт, який, треба визнати, вийшов доволі привабливим, а тому особливо неприємно усвідомлювати, що на одній грі все і закінчилося.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте час від часу телефонувати своїм друзям! 👈

Гра на Юніті, але оскільки значок рушія тут анімований, то турбуватися за продуктивність точно не варто. А ще у гри красиві значки досягнень у вигляді мозаїк. Крім того, тут немає цензури, а тому багато (майже всі) героїв не соромляться у висловлюваннях.

Originally posted by Профус Батерфляй:

Ви мене, людці, вже задр*чили зі своїми дрібними проханнями. Снуєте, б*я, тут весь день, ні зітхнути, ні пернути!

Найімовірніше, ви чекаєте, що тут я почну всіляко розхвалювати сюжет гри, кажучи про те, який він захопливий і незабутній, що певною мірою буде, але хотілося б почати з критики. Усе ж таки коли в назву гри виноситься якась важлива подія з цієї самої гри, то цілком логічно очікуєш, що цій події, у цьому разі - Декаді, присвятять достатньо часу і як слід розкриють. Що ми маємо тут? Більшу частину часу Декада навіть не виступає фоном для подій, що відбуваються, а герої згадують про неї здебільшого випадково.

Це особливо кумедно з огляду на те, що, незважаючи на повторюваність, Декада є доволі важливою подією у світі Левіафана і являє собою щось на кшталт магічної епідемії, що настає раптово (і проміжки між двома такими епідеміями можуть бути як завдовжки кілька років, так і кілька століть), але завжди триватиме десять років і вбиватиме велику кількість простих мешканців, тоді як вельможам нічого не загрожує завдяки їхньому походженню і крові.

Світ Левіафану являє собою гротескну суміш епохи Відродження зі стімпанком і фентезі. У цьому світі система класичної аристократії у вигляді іменитих і знатних родів межує зі стародавніми технологіями, що використовуються і понині (на кшталт метро), магією (зілля, заклинання), магічними істотами (дракони, демони) і не менш магічними винаходами (мобільні телефони). У цьому світі знатні роди б'ються за місце у верховній раді столиці та підкоряються живому мерцю - Чумному королю, простолюдини помирають від Декади, а головний герой стоїть перед непростим вибором - помститися вбивці своєї матері або ж прийняти той факт, що цей самий вбивця, який став його законним опікуном, завжди хотів для протагоніста лише кращого життя.

Олівер Вертран, а саме так звуть головного героя - представник стародавнього роду прославлених демоноборців, втратив своїх батьків, водночас його матір було вбито на самому початку Декади, а її вбивця не просто уникнув правосуддя, а й усиновив протагоніста. Через десять років, коли Декада добігає кінця, Олівер шукає докази проти свого названого батька, тоді як навколо нього починають відбуватися дивні події - то родове дерево раптом бажає поговорити зі своїм нащадком, то покликаний ним ще в дитинстві демон повідає про загрозу, то герой опиниться вплутаним у неприємну ситуацію та звинуваченим у вбивстві.

Оповідання в грі вийшло досить живим, за історією було вельми цікаво спостерігати, а фінал кожного епізоду змушував скоріше перейти до наступного. Утім, не обійшлося і без ложки дьогтю - історія в грі, як і в багатьох інших подібних проєктах, швидко обростає купою цікавих деталей і побічними сюжетними лініями, однак не здатна донести все це до кінця, а тому замість грандіозного фіналу ми отримуємо досить зім'яту кінцівку, яка здатна відповісти далеко не на всі запитання, порушені під час гри.

І, здавалося б, у таких випадках перша гра виступає лише зав'язкою, відправною точкою, що задає сетинґ і правила всесвіту, а історія отримує свій розвиток у сиквелах. Планувалися вони і тут, якась подоба продовження навіть вийшла... але якось не зрослося: "сиквел" вийшов невиразним витвором за мотивами, що продається за 60 рублів і абияк набрав трохи більше ніж 50% позитивних відгуків, а від самого початку заплановану повноцінну другу частину було скасовано. Ось і виходить, що вельми непогана історія в шикарному сетинґу не отримала належного фіналу і навряд чи колись стане великим закінченим твором, що, звісно ж, засмучує.

Originally posted by Дарина Лотнер:

Збори клубу найкращих друзів Олівера Вертрана оголошуються відкритими!

Гра знаходиться десь на стику жанрів між візуальною новелою і point'n'click квестом. Так само, як і в ВН, ми читаємо текст і обираємо один із кількох варіантів дій, але, при цьому, доволі часто можемо вільно переміщатися між локаціями, оглядати їх, взаємодіяти з деякими персонажами та предметами або дзвонити по мобільному телефону знайомим. Як і в квестах є інвентар, але предмети з нього застосовуються автоматично. Крім того, є головоломки, особливої складності вони не становлять, але реалізовані досить непогано. Є ще щось на кшталт системи репутації, але зроблено це доволі незграбно і потрібно здебільшого для отримання ачівок.


Добра половина всіх візуальних новел виконана в анімешному стилі, а тому решта виділяються на їхньому тлі, втім, навіть серед них Leviathan не зможе загубитися, адже подібний гротескний стиль, що поєднує в собі славнозвісні стімпанк (що проліз навіть у інтерфейс), фентезі та певною мірою карикатурні обличчя зустрінеш далеко не скрізь. Візуал - одна з найкращих частин гри, нарівні з сетингом та історією.


Більша частина мелодій досить "стандартна" і нічим особливим не виділяється, але ось звуковий супровід "екшн-сцен" вийшов вкрай оригінальним і енергійним. Це ж стосується і звукових ефектів, особливо в моменти з якимись несподіваними поворотами (найбільше нагадує Ace Attorney). А ще у гри шикарна заголовна тема.

Leviathan: The Last Day of the Decade - це:

• Техніка тіньового клонування
  
• Курка, яка, судячи з усього, все ж таки є
  
• Профус Батерфляй
  
• Техніка безконтактного бою
  
• Свій особистий демон
  
• Заклики до повалення влади в метро
  
• Тест на знання історії, складений під дією зілля інтелекту
  
• Горгулья з підступом
  
• Екранізація творів Іонеско

Originally posted by Олівер Вертран:

Але я так не побачив головного - десяти років життя, прожитих заради мене.

🔷 Прекрасний зразок самобутньої і захопливої візуальної новели з украй колоритним графічним стилем, що запам'ятовується, і не менш привабливим сеттінгом, яка, на жаль, так і не була закінчена належним чином. 🔷


https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

📢 ОБЕРЕЖНО! РОСІЙСЬКА ГРА! 📢 [b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. [/i]√√√ [quote=Една] Якщо знадобиться допомога - ви крикніть. Як чайка, наприклад. Або як... пелікан. Або бакланом, бакланом крикніть.[/quote] Жанр візуальних новел має пристойну кількість гідних представників, але не так багато з них - творіння з країн СНД. У цьому плані я можу згадати тільки "Нескінченне літо" (його взагалі складно не згадати) і дрібні проєкти завдовжки в годину-дві, а тому був здивований, дізнавшись, що ця гра - одне з таких творінь. Все ж куди простіше було б робити звичний симулятор побачень або типовий детектив, ніж вигадувати свій всесвіт, який, треба визнати, вийшов доволі привабливим, а тому особливо неприємно усвідомлювати, що на одній грі все і закінчилося. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте час від часу телефонувати своїм друзям! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 «Технічна частина»[/h1] Гра на Юніті, але оскільки значок рушія тут анімований, то турбуватися за продуктивність точно не варто. А ще у гри красиві значки досягнень у вигляді мозаїк. Крім того, тут немає цензури, а тому багато (майже всі) героїв не соромляться у висловлюваннях. [quote=Профус Батерфляй] Ви мене, людці, вже задр*чили зі своїми дрібними проханнями. Снуєте, б*я, тут весь день, ні зітхнути, ні пернути! [/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Найімовірніше, ви чекаєте, що тут я почну всіляко розхвалювати сюжет гри, кажучи про те, який він захопливий і незабутній, що певною мірою буде, але хотілося б почати з критики. Усе ж таки коли в назву гри виноситься якась важлива подія з цієї самої гри, то цілком логічно очікуєш, що цій події, у цьому разі - Декаді, присвятять достатньо часу і як слід розкриють. Що ми маємо тут? Більшу частину часу Декада навіть не виступає фоном для подій, що відбуваються, а герої згадують про неї здебільшого випадково. Це особливо кумедно з огляду на те, що, незважаючи на повторюваність, Декада є доволі важливою подією у світі Левіафана і являє собою щось на кшталт магічної епідемії, що настає раптово (і проміжки між двома такими епідеміями можуть бути як завдовжки кілька років, так і кілька століть), але завжди триватиме десять років і вбиватиме велику кількість простих мешканців, тоді як вельможам нічого не загрожує завдяки їхньому походженню і крові. Світ Левіафану являє собою гротескну суміш епохи Відродження зі стімпанком і фентезі. У цьому світі система класичної аристократії у вигляді іменитих і знатних родів межує зі стародавніми технологіями, що використовуються і понині (на кшталт метро), магією (зілля, заклинання), магічними істотами (дракони, демони) і не менш магічними винаходами (мобільні телефони). У цьому світі знатні роди б'ються за місце у верховній раді столиці та підкоряються живому мерцю - Чумному королю, простолюдини помирають від Декади, а головний герой стоїть перед непростим вибором - помститися вбивці своєї матері або ж прийняти той факт, що цей самий вбивця, який став його законним опікуном, завжди хотів для протагоніста лише кращого життя. Олівер Вертран, а саме так звуть головного героя - представник стародавнього роду прославлених демоноборців, втратив своїх батьків, водночас його матір було вбито на самому початку Декади, а її вбивця не просто уникнув правосуддя, а й усиновив протагоніста. Через десять років, коли Декада добігає кінця, Олівер шукає докази проти свого названого батька, тоді як навколо нього починають відбуватися дивні події - то родове дерево раптом бажає поговорити зі своїм нащадком, то покликаний ним ще в дитинстві демон повідає про загрозу, то герой опиниться вплутаним у неприємну ситуацію та звинуваченим у вбивстві. Оповідання в грі вийшло досить живим, за історією було вельми цікаво спостерігати, а фінал кожного епізоду змушував скоріше перейти до наступного. Утім, не обійшлося і без ложки дьогтю - історія в грі, як і в багатьох інших подібних проєктах, швидко обростає купою цікавих деталей і побічними сюжетними лініями, однак не здатна донести все це до кінця, а тому замість грандіозного фіналу ми отримуємо досить зім'яту кінцівку, яка здатна відповісти далеко не на всі запитання, порушені під час гри. І, здавалося б, у таких випадках перша гра виступає лише зав'язкою, відправною точкою, що задає сетинґ і правила всесвіту, а історія отримує свій розвиток у сиквелах. Планувалися вони і тут, якась подоба продовження навіть вийшла... але якось не зрослося: "сиквел" вийшов невиразним витвором за мотивами, що продається за 60 рублів і абияк набрав трохи більше ніж 50% позитивних відгуків, а від самого початку заплановану повноцінну другу частину було скасовано. Ось і виходить, що вельми непогана історія в шикарному сетинґу не отримала належного фіналу і навряд чи колись стане великим закінченим твором, що, звісно ж, засмучує. [quote=Дарина Лотнер] Збори клубу найкращих друзів Олівера Вертрана оголошуються відкритими![/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Гра знаходиться десь на стику жанрів між візуальною новелою і point'n'click квестом. Так само, як і в ВН, ми читаємо текст і обираємо один із кількох варіантів дій, але, при цьому, доволі часто можемо вільно переміщатися між локаціями, оглядати їх, взаємодіяти з деякими персонажами та предметами або дзвонити по мобільному телефону знайомим. Як і в квестах є інвентар, але предмети з нього застосовуються автоматично. Крім того, є головоломки, особливої складності вони не становлять, але реалізовані досить непогано. Є ще щось на кшталт системи репутації, але зроблено це доволі незграбно і потрібно здебільшого для отримання ачівок. [h1]🎬 «Візуал»[/h1] Добра половина всіх візуальних новел виконана в анімешному стилі, а тому решта виділяються на їхньому тлі, втім, навіть серед них Leviathan не зможе загубитися, адже подібний гротескний стиль, що поєднує в собі славнозвісні стімпанк (що проліз навіть у інтерфейс), фентезі та певною мірою карикатурні обличчя зустрінеш далеко не скрізь. Візуал - одна з найкращих частин гри, нарівні з сетингом та історією. [h1]🎧 «Аудіо»[/h1] Більша частина мелодій досить "стандартна" і нічим особливим не виділяється, але ось звуковий супровід "екшн-сцен" вийшов вкрай оригінальним і енергійним. Це ж стосується і звукових ефектів, особливо в моменти з якимись несподіваними поворотами (найбільше нагадує Ace Attorney). А ще у гри шикарна заголовна тема. [b]Leviathan: The Last Day of the Decade - це: [list] [*] Техніка тіньового клонування [*] Курка, яка, судячи з усього, все ж таки є [*] Профус Батерфляй [*] Техніка безконтактного бою [*] Свій особистий демон [*] Заклики до повалення влади в метро [*] Тест на знання історії, складений під дією зілля інтелекту [*] Горгулья з підступом [*] Екранізація творів Іонеско [/list][/b] [quote=Олівер Вертран] Але я так не побачив головного - десяти років життя, прожитих заради мене. [/quote] [b]🔷 Прекрасний зразок самобутньої і захопливої візуальної новели з украй колоритним графічним стилем, що запам'ятовується, і не менш привабливим сеттінгом, яка, на жаль, так і не була закінчена належним чином. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок – My heart beats so fast [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998