Recent reviews by artemm111

Зазвичай я проходжу такі ігри в перервах між більш важливими для мене проектами. Тож вимоги до подібних атракціонів у мене мінімалістичні. Легкий, не обтяжений глибоким сюжетом шутер, який дозволяє розслабитись і ні про що не думати. Автори намагалися розкрити лор через аудіо повідомлення, тож хто такі вораси і що вони хочуть, ми будемо знати. Але це тут не головне. Головне це шутер з непоганою стріляниною і різноманіттям зброї. Багато ворогів, деякі пруть на тебе, деякі обходять ззаду, інші палять здалеку. З мінусів однотипність коридорів космічного корабля і фактично однакові боси у вигляді гігантських мехів. Всіх їх можна вбити застосовуючи одну і ту саму тактику, перебігаючи з одного укриття до іншого і потроху ковиряючи їх. Якщо у вас до таких ігор не завищені стандарти і є десять годин, пограти можна.

Він міг би написати історію нову
Як Том Зейн до нього.
І мабуть вони б були щасливі ще раз.
Лише один шанс, єдина можливість
Для нього їх шлюб врятувати.
Подалі від міста у романтичну подорож.
І все ж в нього ліхтар, і ясно як день
Війні потрібен воїн, справжній і непохибний.
Але темрява в озері тримає в заручниках її,
Як би помітив що вона тоне
Врятував би її тоді.
Що тут казати, атмосфера в цій грі пропрацьована на всі сто процентів. З самого початку на тебе насувається зловісний кінгінівський штат Мен, з його густими лісами і зловісними секретами. Про Стівена Кінга тут неодноразово згадується, Сем Лейк явно ним надихався. Я також обожнюю всю цю атмосферу маленьких американських містечок, є в них якийсь загадковий шарм. В таких місцях хочеться жити, спілкуватись з цими людьми, слухати їх розповіді. З такою ж атмосферою відразу спадає на думку Твін Пікс, Вудворд Пайнс або з останнього серіал Ззовні. Тож ця гра про атмосферу, і саме ця атмосфера багато в чому рятує гру. Так, вона трохи затягнута, на протязі всієї гри тобі пропонується робити одне і те саме, стрілянина зі зброї просто є, але цю історію хочеться пройти до кінця, тож вперед!

Загалом мені сподобалось. Багато чув про ігри Spaiders, але пробував лише Марс. На той час мені вона не сподобалась, якось все затягнуто, кволо. Тож я вирішив, що ігри цієї студії приблизно однакові за якістю і тримався від них подалі. Мабуть даремно, адже ця гра мене затягнула трохи, особливо на початку. Бойова система хоч і проста але працює добре, графіка теж на рівні. Особливо мені сподобався дизайн босів. Битви не дуже складні на середньому рівні складності, окрім останньої, де мені здається спеціально підвищили складність заради епічності битви. Проти босів я виходив лише з кинджалами, тому що з ними була можливість ухилення в сторону. З мечем герой був неповороткий, особливо проти швидких атак, а глухий захист не завжди допомагав. Тож і качав я здебільшого кинджали й вогняні здібності. Саундтрек класний, нагадує тему з другого Відьмака. Загалом непогано, якби не одноманітні локації, численні коридори, а ще другорядні завдання які були дуже прості. Всередині гра провисає, розробники спробували зробити механіку вибору, але насправді вона мало на що впливає, окрім вигляду самого персонажу. Для мене це така гра - відпочинок, яку можна пограти в проміжках між проходженням шедеврів. Вона тебе ні до чого не примушує і не напружує складним вибором чи сюжетом. Має бути!

Незважаючи на всі проблеми гри, як то застаріла графіка, тупий інтелект ворогів, відсутність відчуття, що в твоїх руках лежить справді смертоносна зброя ( окрім дробовика, смартгана, та підствольних гранат) - гра мені все ж таки сподобалась. Перші два фільми я дивився з батьком щє в кінотеатрі, в нас їх показували на початку 90 -х. Тож було приємно самому опинитися на десантному кораблі Сулако, чи колонії Hadley's Hope. А є ще досить непогане доповнення "Перерваний стазис" де ми можемо дізнатися альтернативну версію, що сталося з капралом Хіксом. Тоді Ріплі думала, що він загинув, але насправді йому довелося побачити її смерть на планеті - тюрмі Фіорина 161. Я розумію що це не канон, але всеж таки на загальну атмосферу це працює, так що я навіть під час гри передивився всю франшизу. Отже рекомендую до ознайомлення!

Під скелею в печерах світильник ми знайшли.
Не розібрати і жерцям фіванським знаки,
Що, стіни тих печер вкриваючи, до жаху
Доводили усіх породженців Землі.
Там не було нічого - лише цяя чаша мідна
З краплиною олії дивної на дні.
Вкривали чашу письмена незнанні та страшні,
І символи, що натякали на гріхи огидні. Яке нам діло до страхів, яким століть вже сорок,
Коли в нас знахідка безцінна є така?
В намет принесли ми її, та всюди був вже морок:
До древньої олії ми піднесли сірника.
І в спалаху - мій Боже! - ми від страху затремтіли,
Коли з шаленого вогню прийшли величні тіні!

Обожнюю робити рецензії на ігри, які вже всі давно пройшли! Своє знайомство з франшизою я почав з другої частини. Мені вона тоді зайшла, мабуть тому, що це була одна з найперших моїх ігор. Тоді я думав, що краще вже не зробиш! Як я помилявся! Третя частина і зараз виставляється, як еталонна гра всієї серії. Рекомендую неодмінно цю гру як для першого проходження(щоб ознайомитись з серією), так і для перепроходження. Я так і зробив! Друге проходження навіть подарувало мені більше задоволення, я вже знав всі механіки і вправно їх застосовував, а не тупив, яку кнопку вчасно натиснути! Я бляха заліз на всі вишки і відкрив всі блокпости, на що в перший раз мені не стало сил! Артефакти спеціально не збирав, бо їх реально дофіга. Вас реально крутий протагоніст, тут вони вгадали на всі сто відсотків. Зробити харизматичнішого за нього Юбісофт поки що не вдалося, навіть зловісний Еспозіто не впорався! Єдине що не сподобалось, так це вбивство Васа. Якось мляво і буденно все вийшло. Не було напруги і якогось виклику для гравця. Отже, якщо ви знову хочете зануритися у карколомні пригоди на тропічному острові, стати воїном рак'ят та здерти шкуру з крокодила альбіноса, саме час це зробити!

Не рекомендую.

Нарешті я зміг повернутися до цієї серії ! Я грав в FEAR дуже давно, і вже підзабув яка вона крута! Взаємодія з предметами просто бомбезна, фізика пострілів, інтелект ворогів в наш час змушує задуматись, що в сучасному геймдеві трапився якийсь регрес. Чому зараз так не роблять? Рекомендую всім починаючим гравцям, знайдете для себе багато цікавого!

Якось ця гра свого часу пройшла повз мене. Тепер настав час закрити гештальд. Гра просто бомбезна, навіть зараз затягує, музика вогонь, а графіка красиво зістарилась. На все дивишся, як через якусь магічну призму. Рекомендую!

Чудове доповнення! Грі майже 18 років, а вона все ще виглядає чудово! Класика!!!