Як безглуздо і так по-наївному
Я страждань зазнав йдучи за мрією
І хоча не знаюсь на брехні, але усміх мій в ту мить нещирим був

"Я тебе люблю" так й не промовив тобі,
Бо незграба я у підбиранні слів,
Та чому, але чому тоді "до побачення" сказати зміг?

Це не гаразд, не гаразд, я у розпачі,
Адже так в тебе сильно закоханий
Байдуже що цілу ніч міцний п'ю напій
Ті щасливі дні з голови не йдуть
Дурнем я був...