Якщо коротко, то для мене Кіберпанк 2077 стає в один ряд з РДР2, як гра чи, радше, шедевр, що заслуговує на найвищий можливий бал. Звісно, що це справа індивідуальна, але КП77 мав скільки відгуків у моїх думках, мав скільки точок перетину з моїм світозором, що я насолоджувався кожною, просто бляха кожною хвилиною гри.
Я насолоджувався графікою - на ультрах в 4к з усима рей-трейсингами нічого і казати - картинка неперевершена.
Я насолоджувався звуками - гамір Найт-Сіті, музика в радіо, звуки авто, ембіентні треки в сюжетних сценах - все це час від часу завалювало мене мурашками по всьому тілу.
Я насолоджувався сюжетом - драматична історія, розвиток персонажа ( чи обох ), цікаві перипетії на шляху до мети, нові знайомста та ситуації...
Я насолоджувався персонажами - кожного другорядного героя розкрито, до кожного відчуваєш щось, вони запам'ятовуються, за ними сумуєш та їм радієш.
Я насолоджувався додатковими активностями - кожна NCPDшка має якусь історію, якусь причину; контракти мають цілі та історії під собою; шалені перестрілки, хаки імплантів, дуже цікаве нове дерево розвитку і так далі.
Я насолоджувався DLC Phantom Liberty - дуже крута історія з кількома фіналами, висооктановий геймплей, емоції, механіки, сам Догтаун насичений точками інтересу, унікальними об'єктами зі своєю неповторною атмосферою ( я іноді просто приходив на торгові ряди на стадіоні заради того, щоб там просто побродити туди-сюди ) і, звісно ж, персонажі - кому вірити, хто ймовірніше допоможе Ві, а хто буде для Ві небезпечним...
Я насолоджувався автопарком - є зразки класичні, є по-дизайнерські сміливі, є для швидкості, є для класу, є з підсвітками, є з голо-ефектами, а є і столітній вінтаж від нашого героя)
Я насолоджувався містом - Найт-Сіті немов по-справжньому оживав, після скількох годин у грі, на фрази "НС з тих міст, що їдять тебе заживо" або "в НС не буває по-справжньому добре" та подібних - ти не відчуваєш кліше у цьому, місто наскільки добре показали, що ти просто погоджуєшся з НПС. Та бляха, мені Найт-Сіті став ріднішим і зрозумілішим за Золочів у якому я живу все життя, і який стає все чужішим з кожним днем.

І взагалі, я насолоджувався грою - грою з мінімумом багів; грою, у яку таки вклали душу; грою, яка збагатила мій плейліст в Спотіфаї; грою, яку я ніколи не забуду і грою, у яку я ще колись точно повернуся.

Дякую, CD PROJEKT RED.
It's been quite a journey!

100% досягнень як логічний підсумок.

[h1]We'll never fade away...[/h1] Якщо коротко, то для мене Кіберпанк 2077 стає в один ряд з РДР2, як гра чи, радше, шедевр, що заслуговує на найвищий можливий бал. Звісно, що це справа індивідуальна, але КП77 мав скільки відгуків у моїх думках, мав скільки точок перетину з моїм світозором, що я насолоджувався кожною, просто бляха кожною хвилиною гри. Я насолоджувався графікою - на ультрах в 4к з усима рей-трейсингами нічого і казати - картинка неперевершена. Я насолоджувався звуками - гамір Найт-Сіті, музика в радіо, звуки авто, ембіентні треки в сюжетних сценах - все це час від часу завалювало мене мурашками по всьому тілу. Я насолоджувався сюжетом - драматична історія, розвиток персонажа ( чи обох ), цікаві перипетії на шляху до мети, нові знайомста та ситуації... Я насолоджувався персонажами - кожного другорядного героя розкрито, до кожного відчуваєш щось, вони запам'ятовуються, за ними сумуєш та їм радієш. Я насолоджувався додатковими активностями - кожна NCPDшка має якусь історію, якусь причину; контракти мають цілі та історії під собою; шалені перестрілки, хаки імплантів, дуже цікаве нове дерево розвитку і так далі. Я насолоджувався DLC Phantom Liberty - дуже крута історія з кількома фіналами, висооктановий геймплей, емоції, механіки, сам Догтаун насичений точками інтересу, унікальними об'єктами зі своєю неповторною атмосферою ( я іноді просто приходив на торгові ряди на стадіоні заради того, щоб там просто побродити туди-сюди ) і, звісно ж, персонажі - кому вірити, хто ймовірніше допоможе Ві, а хто буде для Ві небезпечним... Я насолоджувався автопарком - є зразки класичні, є по-дизайнерські сміливі, є для швидкості, є для класу, є з підсвітками, є з голо-ефектами, а є і столітній вінтаж від нашого героя) Я насолоджувався містом - Найт-Сіті немов по-справжньому оживав, після скількох годин у грі, на фрази "НС з тих міст, що їдять тебе заживо" або "в НС не буває по-справжньому добре" та подібних - ти не відчуваєш кліше у цьому, місто наскільки добре показали, що ти просто погоджуєшся з НПС. Та бляха, мені Найт-Сіті став ріднішим і зрозумілішим за Золочів у якому я живу все життя, і який стає все чужішим з кожним днем. І взагалі, я насолоджувався грою - грою з мінімумом багів; грою, у яку таки вклали душу; грою, яка збагатила мій плейліст в Спотіфаї; грою, яку я ніколи не забуду і грою, у яку я ще колись точно повернуся. Дякую, CD PROJEKT RED. It's been quite a journey! 100% досягнень як логічний підсумок.