Recent reviews by n1ck28

В багатьох аспектах Control — це непогана гра. В неї приємно грати в плані керування, дуже добре відчувається фізика персонажів та оточення, картинка виглядає гарно, гра має чудовий звуковий супровід. Сподобалось завдання в лабіринті під пісню Old Gods of Asgard, вони ж Poets of the Fall. Побільше б місій з гарним саундтреком.

Але місцями вона занадто душна. В грі багато різних зачинених кімнат, розгалужень, і спочатку це трохи збиває з пантелику, так як дослідити одразу ці місця не вийде, або через відсутність карток доступу, або відсутність здібностей, наприклад, польоту.

Дуже дратують противники, які з'являються сотні разів в одних і тих же локаціях. Відраза до цього у мене, мабуть, з часів Far Cry 2, де, тільки зачистивши блокпост, через хвилину знову спавниться купа ворогів на тому ж місці.

Також є питання до сценарію та сюжету. В Control Remedy накрутили вже зовсім якоїсь фантастики та неймовірності. Наприклад, в Quantum Break персонаж потрапив до машини часу, там щось пішло не так, і від цього у нього з'явились певні здібності. Це ж стосується і Alan Wake, принаймні, першої частини (в другу не грав через epic games shiт). Письменник, жахи, відтворення події з його ж недописаної книги і так далі. В Control все це вийшло на якийсь новий рівень нереальності та фантастики. Цей аспект гри дуже гіпертрофований, тим паче, що сюжетно це один всесвіт з вищезгаданими іграми, які є більш приземленими, і там немає настільки "неосяжних" речей.

Пару слів про доповнення "AWE", задля якого я більшою мірою і пограв в Control. Самого письменника тут показали зовсім трохи. На жаль, бодай якась взаємодія з ним відсутня. В процесі проходження ми знищили декілька скупчень пітьми та Гартмана, який схожий на Слендермена з мутаціями. До речі, досі вважаю першу частину Alan Wake найкращою грою Remedy. Знову ж таки, якщо не брати до уваги другу, так як в неї я не грав.

Якщо оцінювати гру в загальному, то спадає на думку одне: очікував більшого. Місцями вона незрозуміла, буває надто душною та місцями перебільшено фантастичною (в контексті спільного всесвіту з іншими іграми Remedy).

Попри всі недоліки, гра, звичайно, зроблена досить якісно, тут добре пропрацьований світ, є декілька цікавих додаткових завдань, а через різні нотатки розкривається багато додаткової інформації про персонажів та навколишнє середовище в цілому. Щоправда, тут теж є одне "але": цих нотаток настільки багато (а в добрій чверті з них інформація, ну, зовсім непотрібна), що під кінець вже й перестаєш їх читати.

Палець вниз гра точно не заслуговує, але якщо не зіграєте, то ніякого "одкровення", про яке хтось пише стосовно Control, ви не пропустите. Одна з багатьох добре зроблених ігор, яка через гарну репутацію розробників отримала більше визнання, ніж мала б насправді.

The Invincible – гра за мотивами однойменної книги, автором якої є один з найвідоміших польських письменників – Станіслав Лем.

Для мене це одна з тих ігор, коли хочеться написати багато хорошого, але при цьому не вийти за межі десятків тисяч символів і стіни тексту.

Візуально гра виглядає дуже гарно та атмосферно. Розробники постаралися відтворити пейзажі та місця планети "Регіс III", і, на мою думку, це вийшло дуже автентично.

Оскільки гра перш за все є "симулятором ходьби" та пересування на маленькому всюдиході, її темп досить повільний. Постійно хочеться зупинитися і чи не на кожному кроці наробити скріншотів (вигляд від першої особи тільки підштовхує до цього) і зіставити побачене з прочитаним раніше.

https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=3328652130
Подібне було в також дуже хорошому проєкті "Firewatch" (рекомендую тим, хто ще не грав), але тут, на мою думку, реалізовано ще краще, адже є гарне першоджерело, яке розробники вміло використали та поєднали з власними ідеями та баченням. До певного моменту "The Invincible" є ще більш заплутаною та загадковою, звичайно, якщо ви не знайомі з оригіналом.

Дуже сподобалась увага розробників до написаного в книзі і перенесення цього до гри. Зустрічаються цитати та вислови, які прямо перенесені з книги, і це дуже подобається, хоч гра і не є переказом оригіналу.
В кінці була згадка астрогатора Горпаха та невеликий діалог з Роганом (в одному з декількох фіналів), що дуже потішило.

Сподобалася можливість приймати різні рішення, які впливають на розвиток подій. Гра має декілька різних варіантів закінчення. Це додає реіграбельності і заохочує досліджувати різні сценарії. Колись обов’язково перепройду.

https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=3327313533
В "Непереможному" не один раз піднімається тема положення людини у світі та чи має вона право втручатися в процеси еволюції та життя на планетах в іншому куточку галактики.

В технічному плані є невеликі проблеми: інколи спостерігаються просідання FPS. Здається, це пов'язано з підвантажуванням частин локації, через які вони й виникають. Проте, оскільки гра неспішна, ця проблема загалом не є критичною і не впливає на ігровий процес.

Підсумовуючи, цілковито рекомендую цю гру. Вона є однією з небагатьох за останні роки, яку справді хочеться рекомендувати і, найголовніше, грати.
Роман Станіслава Лема також рекомендую, як і інші твори автора. Поціновувачам наукової фантастики та космічної тематики сподобається.

https://steamoss.com/sharedfiles/filedetails/?id=3329232121
Особлива подяка за українську текстову локалізацію.

Dragon Age: Inquisition - це дуже неоднозначна гра, яка є продовженням чудової першої частини та посередньої другої.
Одразу хочу сказати, що ще до проходження Інквізиції я ставився до неї дещо упереджено, і на мою суб'єктивну думку таке ставлення є цілком виправданим.

Отже, що ми можемо отримати та побачити в цій грі.

Сюжет - здебільшого задовільний, з декількома цікавими сюжетними завданнями та поворотами, але з купою нецікавих НПС, дивних та нелогічних рішень, ще й з досить короткою основною сюжетною лінія (близько десяти завдань).
Від головного злодія також очікуєш чогось більшого. Те як його показували всю гру і те, як просто все закінчилось є трішки дивним. З позитивного - додали багато лорної інформацію про світ гри.
Більшість персонажів та супутників таке враження додані лише для того, щоб розтягнути гру та виконати їхні завдання. З цікавих Варрік (світла пляма і в другій частині), Солас та Блеквол.

Гра є досить простою (проходив на максимальному рівні складності), трішки важкувато було до 10 рівня та на першому босі, а також в пововненні "hakkon's trials" де два останні боси таки змусили виконати декілька спроб для перемоги, особливо перший, в храмі.
Вся складність, якщо її можна так назвати, полягає в тому, щоб накинути ворогам побільше очок здоров'я, та врешті решт "завалити м'ясом" нашу групу. Наприклад, коли у мене був 27 рівень, зустрічаються вороги з 150 тисяч хп, і це при тому, що вороги дають собі бар'єр, який також треба пробити (роблять вони це декілька разів), також можуть накинути броню. Доходить до смішного, коли лупиш цих мобів по 15-20 хвилин ніби в якійсь ММО дрочільні. От тільки це не ММО, і група у нас складається не з двадцяти живих гравців, а з одного керованого персонажа та трьох тупеньких ботів. І це при хорошій прокачці, з гарними фіолетовими речами і тому подібне.

Тим, хто це придумав явно бракує ідей як зробити гру складною а ігролад цікавим. Розробнику який придумав летючого демона, який літає туди сюди ще й заморожує ваших персонажів так і хочеться передати великий привіт, дуже "цікаво" бігати за ним туди сюди, GOTY 10/10.

На додачу до цього, інтелект супутників в грі максимально слабенький, персонажі дальнього бою ніби спеціально лізуть під атаку в ближній бій, використовують недоречні здібності, часто зависають на місці і поки не візьмеш персонажа під контроль і не виконаєш стрибок, нічого не роблять. Гіршої тактичної паузи не бачив, пройшов всю гру без неї.
До речі, віддалити нормально камеру не можна, бо вмикається тактична.
Також було незручно грати за персонажа ближнього бою, прибрали автоатаку, тож треба або заклікувати мишкою, або для атаки постійно тримати клавішу "r". В процесі звикаєш, але ж можна залишити те, що нормально працювало раніше. Для чогось обмежили кількість комірок для зілля та умінь, які можна додати на панель доступу та використовувати в бою.

Ще не сподобалось купа грінду на локаціях. Як же важко бігати по локації із десятками значків та знаків питання. Це штучно та спеціально розтягнутий хронометраж, ще й геть неякісний. Хоча самі локації виглядають дуже гарно, тут розробники постарались.
Через те, що більшість з цих "активностей" це або грінд "уламків" або щось для завдання в табір на локації, або якийсь нецікавий квест на кшталт "у мене загубилось п'ять корів, приведи їх назад", десь посередині це все почало дуже дратувати і я просто чекав, коли гра, нарешті, закінчиться.
З обов'язково грінду треба накопичувати очки впливу для відкриття додаткових локацій та проходження деяких завдань, навіть сюжетних. Очки впливу, як ви зрозуміли, набираються через проходження квестів з "коровами", та всім іншим "необов'язковим" гріндом.

В підсумку - це як з другою частиною. Можна пробігти для ознайомлення зі світом гри, але тільки основний сюжет та завдання супутників. Бажано на легкому рівні складкості, шоб було швидше. Більше тут робити нічого й витрачати свій час на ці "активності" я не рекомендую.

Якби це була перша гра якоїсь нової студії, тоді на деякі недоліки можна було б закрити очі, поставити якісь шість балів (ніколи не ставив оцінки іграм), та, можливо, навіть підтримати нову студію. Але так як гра вийшла під назвою "Dragon Age" та від авторів "Baldur's Gate", "Neverwinter Nights", "KotOR", "Mass Effect 1-2" та власне "Origins" та "Awakening", я не можу рекомендувати цю гру.

Як для колись талановитих розробників з таким списком чи не культових ігор, Інквізиція, на жаль, виявилась дуже простою, в якій обмаль цікавих завдань та активностей. На одних лиш гарних локаціях далеко не виїдеш.

Погравши в Cold War тільки в 2024 році, можу сказати, що це дуже пристойна гра від Treyarch, я очікував гіршого і перед придбанням не знав нічого про цю частину. Погравши - був приємно здивований побаченим.

Основні дії гри відбуваються між подіями Black Ops і Black Ops 2. Також присутні пару завдань під час війни у В'єтнамі.
Обравши цей часовий проміжок розробники "влучили у ціль" та дуже майстерно прив'язали Cold War до старих частин, це також дуже допомагає із сприйняттям (старі знайомі персонажі, ті ж шпигунські штучки та промивання мізків, рівень на Ямантау та відсилки на першу частину + великодки, це дійсно цікаво).
Приємно здивувала можливість обирати певні сюжетні повороти та спосіб проходження завдань, щось подібне було в другому Black Ops, але в більш примітний формі.
Також є декілька завдань із дуже класною музикою та сетингом, такого в Call of Duty я точно не очікував побачити.
Проте, сюжетної компанії, на жаль, лишень на 5-6 годин. Це якраз той випадок, коли хочеться пограти ще.

Мультиплеєр теж непоганий, багато знайомих карт з Black Ops 1 та 2, я б сказав, що це дуже схоже на ремейк мультиплееєрів цих частин. Мувмент приємний, зброя відчувається добре.
Для гри я обрав чотири режими, лобі знаходить секунд за 30 стабільно (кросплей з консолями залишив увімкненим), якщо обрати додаткові режими, можливо буде ще швидше.

Читерів поки не зустрічав, але про це пишуть і ця проблема була в кожній частині ще 15 років тому, тож я не здивований. Особливо коли кожен рік виходить нова частина, а на стару Activision повністю забивають.

Також, комусь може бути важче тому, що:
- кросплей (гравці з геймпадом мають допомогу в автоматичним наведенням);
- гравці які грають декілька років, звичайно вони будуть грати краще.

Зомбі режим це окрема гра в грі.
Контенту мабуть на добрих декілька десятків годин, але без людини яка тямить, що й куди, робити там нічого, хіба побігати звичайні хвилі та "вижити" якомога довше.

Загалом гра дуже сподобалась. Таке враження, що цю частину оминули всі ті негаразди, що відбувалися із серією і вийшла вона десь в проміжку між першим MW та Black Ops 2, якраз в "золоті часи" Call of Duty.

Скільки ж часу було проведено у цій грі у період 2006-2008 років. Навіть зараз FlatOut 2 виглядає непогано а грається ще краще. Тут все ще класна фізика пошкоджень, від машин так і відлітають шматки та залишаються різні типи вм'ятин.

Також у грі дуже класний саундтрек. З відомих гуртів маємо пісні від Megadeth, Rob Zombie, Papa Roach, Rise Against, Nickelback, та Motley Crue. Проте й пісні інших виконавців впізнавані та досить непогані.

Як і раніше можна проходити сюжетні турніри з поступовим поліпшенням машин та купівлею нових.
Присутні різні режими, як звичайних заїздів, так і трюків та дербі, де перемагає той, чия машина залишиться цілішою останньою (такий собі Battle Royale до того, як це стало мейнстрімом).

До гри вийшло оновлення, яке додало підтримку широкоформатних моніторів, повернули онлайн сервери (перевіряв, все працює) в яких можна грати або швидкі заїзди або турнірні змагання як у одиночній грі.
Також додали оверлей та картки Стім.

З мінусів - відсутність досягнень та українською мови, але є сподівання, що і перше і друге колись таки буде реалізовано.

Для мене FlatOut 2 одна з найкращих ігор на тематику перегонів загалом. В цей список також можу додати NFS Underground 1/2, Crazy Taxi та Dirt 1/2, після чого купа одноманітних ігор просто вбили жанр гонок як таких.

Загалом чудова гра, яка генерує багато цікавих моментів. Підійде як для "поностальгувати" більш дорослим гравцям, так і молодим для ознайомлення.

Balatro - це карткова rogue like гра, в якій за допомогою комбінацій з покеру потрібно проходити різноманітні рівні.
Рівні відрізняються між собою кількістю очок, які потрібні для проходження. Кожен третій етап на рівні - найважчий, він має певну особливість. Наприклад, певна масть карт не приносить очок, ваші карти будуть перевернутими або певна їх кількість йтиме у відбій і тому подібне. Загалом таких умов є більше двадцяти.

Також у грі є купа додаткових підсилень для ваших карт, можна знайти бафи на повторне спрацювання карт, додаткову кількість очок, яку приносить конкретна карта і так далі.
Все це підсилюється картами джокерів, які можна та потрібно поєднувати між собою з урахуванням вашої колоди та сильних комбінацій. Загалом 150 джокерів, які також можуть мати різні властивості та рідкість.
Ще є карти таро та карти планет.
Картами таро можна підсилювати або змінювати ваші карти в колоді. Карти планет покращують покерні комбінації збільшуючи кількість очок та кількість спрацювань від певної руки.

Гра пропонує різні колоди, деякі з них відкриті одразу, деякі ж відкриваються за виконання певних умов. Всі вони відрізняються своїми властивостями. Для кожної колоди передбачено сім рівнів складності.

У цій грі безліч варіантів створення колоди, але як і в усіх карткових іграх (десь трохи більше, десь менше), в Balatro дуже багато залежить від рандому. Якщо вам не випадає нормальна комбінація з джокерів та підсилень для карт, пройти рівень просто не вийде, так як ви не зможете набрати потрібну кількість очок для перемоги.

З недоліків - відсутність української локалізації, але розробники вже додали багацько мов, тож чемно просимо за українську і чекаємо. З тексту тут лишень описи карт та умови спрацювання, але мати переклад все одно хочеться.

Загалом гра дуже непогана, поціновувачам карткових ігор однозначно вартує спробувати. Ігровий процес дуже затягує, після поганої гри завжди хочеться спробувати ще та нарешті зібрати хорошу комбінацію.

P.S.
Лудоманам треба буде обережними.

Bridge Constructor Portal - маленька гра, в якій потрібно будувати мости та проходити камери випробувань в Aperture Laboratories.

Сенс гри, побудувати міст так, щоб машина могла дістатись з точки А в точку Б, при цьому обійшовши різні перепони на шляху.
Для ідеального проходження рівня потрібно доставити колону, наприклад, з п'яти машин (розмір колони відрізняється залежно від рівня), що ускладнює завдання, так як міст може не витримати, або машини будуть заважати одна одній і тому подібне.

В доповненні також додається можливість ставити портали, що урізноманітнює ігролад, але доступна вона лише у рівнях з dlc.

В грі є як і прості рівні, так і більш складні, на які потрібно витратити більше часу. Кількість рівнів дорівнює 60 для основної гри та ще 30 в доповненні.

Є й озвучена GLaDOS, але тільки в основній грі, а в доповненні тільки текст. Подача та типові жарти з "Портал" присутні і тут.

До речі, присутня й текстова українська локалізація.
Загалом непогана гра, щоб подумати. Також чудово підійде для неквапливого проходження декількох рівнів в день як таймкіллер. За 35 гривень по знижці можна брати.

Battlefield 2042 - це хороший приклад того, що навіть з відверто лайняної гри на релізі, гри з ухилом у "сучасні тренди" з heroes shooter та різними персонажами, які, до речі, взагалі не притаманні цій серії, можна зробити досить пристойну гру, просто прислухаючись до думки гравців.

Зараз гра практично повернулась до здебільшого звичайних розподілень класів, хоч різні персонажі й залишись (відкриваються по ходу гри на різних рівнях).
У кожного з них є особлива зброя або здібність, типу лікувального пістолета, турелі, можливості кинути трос та швиденько на ньому проїхати і тому подібне.

До ігроладу питань немає. 64 проти 64 гарне нововведення (проти максимум 32 на 32 в попередніх частинах).
Багів не зустрічав, як і читерів. Якщо в BF1 бігають невидимки і вас вбивають, то тут такого немає.
Виглядає просто чудово, а коли починаються якісь піщані бурі або урагани, виглядає дуже цікаво та атмосферно. Також у грі дуже багато зброї, яку можна поліпшувати і міняти модулі прямо по ходу бою, що теж цікаво і дає змогу підлаштуватися під різні ситуації. Важка техніка також присутня, без неї ніяк.

З мінусів - деякі карти надто великі. Бувають ситуації, що треба або довго бігати, або якийсь кемпер буде сидіти і пострілювати, поки ви бігаєте на величезних мапах. Також в цій частині лише дві сторони конфлікту, США та росія.
На жаль, в цій частині прибрали можливість змінювати команду, тож маємо бігати і підіймати росіянські прапори. Але так як для DICE це класичне протистояння, яке було майже у всіх частинах серії, горіти з цього трохи дивно та й гра вийшла до повномасштабного вторгення. Проте, звичайно, могли б і прибрати росіян та замінити китайцями або іншими фріками.

Видно, рак на горі ще не свиснув, бо у іграх від EA все ще немає української локалізації, що теж засмучує.

Загалом, порівнюючи те, що було на релізі та те, що є зараз, це ніби порівнювати пре альфу з доробленою грою. Саме такою вона повинна була бути вже на релізі й розвиватись далі. Але краще пізно, ніж ніколи.

По якості гри, на даний момент, можу порівняти +- з BF1, яка, як на мене, є кращою в серії після BF2 та Bad Company 2, але BF1 все ж трішки попереду через більш цікавий історичний період часів Першої світової.

EA, add Ukrainian localization!

Пройшовши другу частину Dragon Age вдруге (перший раз був на релізі, 2011 року), мушу визнати, що зараз гра залишає дещо кращі враження аніж тоді, але не настільки, щоб назвати цю гру хорошим продовженням Origins та її доповнень.
У цьому винні EA, які всіма правдами й неправдами підганяли розробників на скоріший реліз гри, щоб заробити побільше грошей на продовженні.

Всю гру ми будемо бігати по однакових на вигляд та, що ще сумніше, однаково побудованих рівнях печер та будинків.
І нехай з одним містом і одними й тими ж вулицями можна змиритись (а ще ж є "улюблений" Wounded Coast), але коли в одному квесті у тебе будинок населяють пірати, а в іншому вже якісь демони, чи храмовники, ось це виглядає максимально погано і ніяк не може бути пояснено лором, просто у грі більше немає місця для інших локацій.
І все б було терпимо, але й декілька "різних" локацій всередині виглядають однаково, маючи по одному варіанту інтер'єру для будинків та печер.

З першого проходження я не пам'ятав нічого, крім одного квесту, пов'язаного з матір'ю головного героя. Нехай ще пару хороших та цікавих завдань я забув, але в загальному й запам'ятовувати немає чого.

Також спростили бойову систему, найочевидніше - масові заклинання магів більше не наносять пошкодження союзникам. Проходивши всю гру з Мериль в команді, яка з прокачаним вмінням на якісь масові блискавки зносила все живе, а якщо не зносила, через 20 сек даєш заклинання повторно і тоді вже точно все.
Ще більше не зрозуміло, навіщо давати стільки ворогів людей. В одній битві спавняться по декілька "підмог" для основної групи ворогів, роблять вони це просто нізвідки, банально з'являючись перед очима, але ж за один бій ми вбиваємо пів сотні ворогів. Місто вже б просто вимерло за шість років перебування у ньому головного героя, так всі хочуть на нього напасти.

З того, що мені дійсно сподобалось, це непогані доповнення, обидва до речі, мають нові локації, тому після Кірквола заходять на ура. При першому проходженні я в них не грав, тоді вони ще не вийшли.
Особливо сподобалось доповнення про в'язницю Сірих Вартових. Тут і цікава інформація про сам орден, дещо про сім'ю Хоука, та зав'язка на наступну частину - Інквізицію. Також сподобався фінальний бос доповнення. Не Awakening, але пройти можна.

Загалом я не можу рекомендувати цю гру. Для мене DA2, це щось на кшталт Fallout 4. Тобто, якщо абстрагуватись від серії, ігри ніби й більш менш хороші, принаймні терпимі, але як частина таких відомих та важливих серій, точно ні.

Якщо ви зацікавлені в проходженні всієї серії Dragon Age, пройти другу частину звичайно варто, але якщо ви хочете пограти в якусь одну частину Dragon Age, або просто в якусь rpg, ви нічого не втратите, якщо пропустите цю гру.

Погравши в сучасний PES (eFootball 2024), однозначно можу сказати, що ця гра набагато краща за Fifa в усьому, що стосується фізики м'яча, гравців та їх анімацій (в принципі, як завжди була і в старих частинах Pro Evolution Soccer).

Тут немає "приклеєного" до гравців м'яча, футболістів, які літають по полю та скриптованих ударів та пасів, які завжди летять по одній траєкторії.
Також, принаймні за 10 годин, жодного разу не бачив хокейних рахунків, які у Fifa в кожному матчі, хоча й грав з командами, які були набагато сильнішими за мою.

З мінусів - дуже мало ліцензійних клубів (форми та емблеми), раніше в PES таке теж було.
Також вагомим мінусом є відсутність класичних режимів "Master League" та "Become a Legend".
Для гри з ботом є подоба "Squad Battle" з Fifa. Пару років тому обіцяли додати "Master League", але щось поки немає.

Також не сподобались деякі елементи інтерфейсу, іконки та окремі вікна. Ніби й не критично, але місцями виглядає як у грі 2010 року. Чому не зробити краще - питання риторичне.

Цікавим є рішення не випускати кожен рік нову частину, а оновлення гри під новий сезон: 2022-2023-2024. Тобто змінюється назва та виходить велике оновлення.
Можна б навіть зробити гру платною, і придбавши один раз маєш потім гру, яка кожен рік буде оновлюватись.

У грі адекватна система прогресії та придбання гравців. Виконуючи різні завдання можна отримувати монети та різні токени, за які можна відкрити набори з гравцями. Присутні набори, в яких можна обрати потрібного гравця самостійно.
Гра розроблена на Unreal Engine, тож питань до графіки немає, виглядає чудово. Суб'єктивно, але обличчя гравців також виглядають бьльш реалістично, аніж у Fifa.

Загалом, якби не жахливий старт eFootball 2022 і статус гри з найнижчим рейтингом у Steam в той момент, зараз справи були б набагато кращими.
Поціновувачам футбольних симуляторів однозначно рекомендую.

P.S.
Konami, please add Ukrainian localization!